On s'est connus - Anne Sylvestre

On s’est connus comme deux marins retour de pêche

Les yeux perdus encore et cherchant l’horizon

Qui mettent pied à terre et que rien ne dépêche

Puisqu’aussi bien la mer, c’est pour eux la maison

On s’est connus comme ça, on était bien ensemble

Tu parlais mon langage et j’entendais ta voix

Et comme des enfants qu’un même jeu rassemble

Tous les deux nous avons hissé le grand pavois

Mais j’ai appris à être sage

À raccommoder mes filets

L’amour n’est pas un abordage

Un cœur ne s’prend pas au carrelet

Tu as mis à mes pieds tes filets pleins d’images

De soleils et de joies pêchés depuis longtemps

Comme je n’avais rien, tu voulais qu’on partage

Et j’ai tendu les mains pour que tu sois content

Tu connaissais la mer, tu revenais des îles

Quand moi, je n’en étais qu'à mon premier départ

La tempête, les vents, tu trouvais ça facile

Disant qu’on vient toujours accoster quelque part

Mais j’ai appris à être sage

À raccommoder mes filets

L’amour n’est pas un abordage

Un cœur ne s’prend pas au carrelet

On s’est connus, mais vois, ce n'était qu’une escale

Nous ne pouvions monter sur le même bateau

Oh !

Garde tes filets, range-les dans la cale

Il aurait bien fallu nous rencontrer plus tôt

Déjà le vent se lève, il faut que je m’en aille

N’oublie pas quand, au loin, tu t’en iras voguer

Le triste matelot qui n’avait rien qui vaille

Et qui n’avait jamais, non, jamais navigué

Car j’ai appris à être sage

À raccommoder mes filets

L’amour n’est pas un abordage

Un cœur ne s’prend pas au carrelet

Ми зустрілися, як два моряки, що повернулися з риболовлі

Очі все ще втрачені й дивляться на горизонт

Хто злізає з коня і нічого не поспішає

Так як море для них рідне

Ми так познайомилися, нам було добре разом

Ти говорив моєю мовою, і я чув твій голос

І як діти, зведені однією грою

Ми обоє підняли фальшборт

Але я навчився бути мудрим

Щоб залагодити мої сіті

Любов - це не зіткнення

Серце не береться до карелети

Ти поклав до моїх ніг свої сіті, повні бовванів

Сонця і радощів давно ловлених

Оскільки в мене нічого не було, ти хотів, щоб ми поділилися

І я простягав тобі руки, щоб бути щасливим

Ти пізнав море, ти повернувся з островів

Коли я, я був лише на своєму першому виїзді

Буря, вітер, тобі було легко

Кажуть, що ми завжди кудись приземляємося

Але я навчився бути мудрим

Щоб залагодити мої сіті

Любов - це не зіткнення

Серце не береться до карелети

Ми зустрілися, але це була лише зупинка

Ми не могли сісти на один човен

О!

Збережіть свої сіті, помістіть їх у трюм

Треба було зустрітися раніше

Вже вітер здіймається, мені треба йти

Не забудь, коли далеко відпливеш

Сумний моряк, який не мав нічого вартого

І хто ніколи, ні, ніколи не плавав

Тому що я навчився бути мудрим

Щоб залагодити мої сіті

Любов - це не зіткнення

Серце не береться до карелети