Marie - Anne Sylvestre

Quand Marie passait, seulette, oh !

Comme on la regardait !

Quand Marie passait, simplette, sans rubans et sans apprêts

Les crétins devant leur verre, les chipies à leur carreau

Qui jugeraient la terre entière, qui voient pas ce qui est beau

Disaient «Elle fait sa fière, Marie qui ne compte pas

Marie taillée à la serpe, Marie au visage ingrat»

Et Marie disait le soir à Clément, à son espoir

«Dis-moi ce qu’ils me trouvent, qui ne leur plaît pas

Dis-moi ce qu’ils me trouvent, c’qu’ils n’me trouvent pas

Qu’ils aillent demander à ma mère de quelle peau elle m’a cousue

Qu’ils aillent demander à mon père de quel amour il m’a voulue

Et à ma fille, à Maïté, si j’suis pas la plus douce à embrasser»

Et Marie, devant sa glace, se disait à demi-voix

«J'peux me regarder en face, j’aime bien ce que je vois

J’ai, tant au long de ma vie, cherché la beauté que, si

J'étais pas un peu jolie, j’serais déjà plus ici

J’ai pourtant la peau si douce, j’ai pourtant les plus beaux yeux

Qu’on ait vu d’mémoire de source, de mémoire d’amoureux»

Et Marie disait toujours à Clément, à son amour

«Dis-moi ce qu’ils me trouvent, qui ne leur plaît pas

Dis-moi, dis-moi, ce qu’ils me trouvent, c’qu’ils ne me trouvent pas

Qu’ils aillent demander à ma mère de quelle soie elle m’a tricotée

Qu’ils aillent demander à mon père de quelle tendresse il m’a parée

Et à ma fille, à Maïté, si j’suis pas la plus douce à embrasser»

Et Marie, la toute fière, se disait d’un ton bien las

«Quelle serpe a pu me faire ce visage et ces mains-là?

S’ils ne peuvent pas comprendre qu’au moins ils ne disent rien

Je suis femme et je suis tendre, certains s’en souviennent bien

Et si l’amour se rappelle autant que je l’aime, moi

Il faut bien que je sois belle, sinon je ne vivrais pas»

Et lui répondit Clément, en cherchant ses mots longtemps

«J'sais pas ce qu’ils te trouvent, qui ne leur plaît pas

J’sais pas ce qu’ils te trouvent, moi, je ne trouve pas

J’sais que le jour où je t’ai vue, j’ai eu envie de te garder

Que le jour où je t’ai connue, moi, ma maison, j’t’ai tout donné

Et que pour moi, pour Maïté, tu restes la plus douce à embrasser.

T’es toujours la plus douce à regarder».

Коли Марі пройшла сама, о!

Як ми на неї дивилися!

Коли Марі проходила, простачка, без стрічок і без приготувань

Кретини перед своїми напоями, суки в своїх плитках

Хто б судив всю землю, хто не бачить прекрасного

Сказав: «Вона поводить себе гордою, Марі, яка не в рахунок

Марія серпом посічена, Марія з невдячним лицем»

І Марі сказала ввечері Клеману, своїй надії

«Скажи мені, що вони знаходять у мені такого, що їм не подобається

Скажи мені, що вони знаходять мене, що вони мене не знаходять

Хай ідуть питають у матері, яку шкіру вона мені пошила

Нехай підуть запитати мого батька, з якою любов’ю він мене хотів

І для моєї доньки, для Майте, якщо мене не найкраще цілувати"

І Марі перед своїм дзеркалом тихо сказала собі

«Я можу протистояти собі, мені подобається те, що я бачу

Я стільки всього свого життя прагнув краси, що, якби

Я не була гарною, мене б тут більше не було

І все ж у мене така ніжна шкіра, але в мене найгарніші очі

Те, що ми бачили з пам’яті джерела, з пам’яті закоханих»

І Марі завжди казала Клеману, своєму коханню

«Скажи мені, що вони знаходять у мені такого, що їм не подобається

Скажи, скажи, що мені знаходять, чого не знаходять

Нехай ідуть питають у матері, який шовк вона мені зв'язала

Хай ідуть запитають у батька, якою ніжністю він мене прикрасив

І для моєї доньки, для Майте, якщо мене не найкраще цілувати"

І Марі, дуже горда, сказала собі дуже втомленим тоном

«Який серп міг подарувати мені те обличчя і ті руки?

Якщо вони не можуть зрозуміти, то принаймні нічого не говорять

Я жінка і ніжна, деякі це добре пам'ятають

І якщо кохання пам’ятають так сильно, як я люблю його, мене

Я повинна бути красивою, інакше я б не жила»

І відповів Климент, довго шукаючи своїх слів

«Я не знаю, що вони знаходять у вас такого, що їм не подобається

Я не знаю, що вони знаходять вас, я, я не знаходжу

Я знаю, що того дня, коли я тебе побачив, я хотів утримати тебе

Що в той день, коли я зустрів тебе, мене, свій дім, я віддав тобі все

І що для мене, для Майте, ти залишаєшся наймилішим для поцілунку.

На тебе завжди приємно дивитися».