Lettre ouverte à élise - Anne Sylvestre

Ma voisine ne sait jouer que ça

Gnagnagna, gnagnagna

Du matin au soir il n’y en a

Lalala, lalala

Que pour Élise

Et supposons

Que je lui dise

A ma façon:

Depuis le temps que tu entends ça

Lalala, lalala

Est-ce que ça ne te saoule pas?

Lalala, lalala

Mais qui était cette Élise

Qui défrise nos pianos

Qui sans fin se gargarise

Et se grise de trémolos?

Dis Ludwig si tu avais imaginé que ça tournerait comme ça ha, ha

Est-ce que tu n’aurais pas fignolé, rajouté un bémol ici ou là, ha, ha

Est-ce qu'à ton Élise tu n’aurais pas pu dire tout ça de vive voix?

Lalala, lalala

Comment croire qu'Élise écoutait

Sans arrêt, sans arrêt

Ce machin qui vraiment ne me fait

Plus d’effet, plus d’effet

Oui mais Élise

Elle aimait ça

Qu’on lui redise

Blablabla

Pourquoi écrire avec un piano

Les p’tits marteaux, les p’tits marteaux

Quand c’est si simple avec un stylo

Et puis des mots, rien que des mots

Mais cette garce d'Élise

Traumatise le bon Ludwig

S’il envoie ses grosses bises

Elle les veut en musique

Ah si seulement elle avait pu se taper le facteur, on n’aurait pas ha, ha

Eu à se farcir tous ces doubles soupirs et tous ces «ne m’oubliez pas"ha, ha

S’il avait pensé à lui téléphoner on n’aurait pas écopé ça

Lalala, lalala

Chaque jour à l’heure du courrier, et allez, et allez !

Il faut qu’elle vienne massacrer, et taper et tamponner

Mais chère Élise, il serait bon

Que vous accusiez réception

Qui sait, mais si vous lui répondiez

Par courrier recommandé

Elle pourrait apprendre par cœur

Enfin le Gai Laboureur

Je sais, je sais que je m’en lasserais

Mais ça lala, mais ça lala, mais ça me changerait

Мій сусід тільки грати вміє

Гнянья, гнанья

З ранку до вечора немає

Ляляла, ляляла

Що за Еліза

І припустимо

Дай мені сказати їй

Мій шлях:

Як давно ви це чули

Ляляла, ляляла

Ти не напиваєшся?

Ляляла, ляляла

Але ким була ця Еліза?

Хто виправляє наші піаніно

Хто нескінченно полоскає горло

І напитися тремоло?

Скажіть Людвіг, якщо ви уявляли, що це вийде так, ха-ха

Ви б не підправили, додали мінус тут чи там, ха-ха

Хіба ти не міг сказати все це вголос своїй Елізі?

Ляляла, ляляла

Як повірити, що Еліз слухала

Без зупинки, без зупинки

Ця річ, яка справді не робить мене

Більше ефекту, більше ефекту

Так, але Еліза

Їй сподобалось

Давайте скажемо йому ще раз

бла-бла-бла

Навіщо писати з піаніно

Молоточки, молоточки

Коли це так просто з ручкою

А потім слова, нічого, крім слів

Але ця сучка Еліза

Травмуйте доброго Людвіга

Якщо він посилає свої великі поцілунки

Вона хоче їх у музиці

Ах, якби вона могла вдарити листоношу, ми б цього не зробили ха-ха

Довелося заглушити всі ті подвійні зітхання та всі ті "не забудь мене" ха-ха

Якби він думав йому подзвонити, ми б цього не отримали

Ляляла, ляляла

Кожен день на пошті час, і йти, і йти!

Вона повинна прийти вбивати, бити ногами і шмагати

Але люба Елізе, це було б добре

Ви підтверджуєте отримання

Хтозна, а якби ви йому відповіли

Рекомендованим листом

Вона могла запам'ятати

Нарешті Веселий орач

Я знаю, я знаю, що я втомлюся від цього

Але це ляля, але те ляля, але це змінило б мене