Le baromètre - Anne Sylvestre

Un rustique baromètre

Voyait une tragédie

Il comportait deux fenêtres

Pour le soleil, pour la pluie

D’un côté, la mignonnette

Coiffée d’un chapeau à fleurs

Et de l’autre, le poète

Des nuages plein le cœur

Elle, méridionale

Sortait au moindre rayon

La joue rose et virginale

Et le rire en carillon

Lui, Breton venu des brumes

En capelant son ciré

Défiait grippes et rhumes

Équinoxes et marées

Bref, une histoire vulgaire

Tant il est vrai qu’aujourd’hui

Las de se faire la guerre

Autant de couples s’oublient

Pourtant, ces deux-là, naguère

Avaient aimé tout pareil

Le brouillard et la lumière

Les averses et le soleil

Puis lentement, comme s’use

Une marche sous les pas

L’un aime et l’on s’en amuse

Ce que l’autre n’aime pas

La petite et son beau fixe

Et l’amateur de brouillard

À la fin du compte risquent

De se réveiller trop tard

Elle a mis sa robe rose

Lui se renfrogne, elle rit

Mais une averse l’arrose

Vite, vite, elle s’enfuit

Excusez, je suis frileuse

Je vous aurais bien parlé

Je suis un peu malheureuse

Boutonnez votre ciré

Fallait bien que l’amour fasse

Un effort cette fois-là

Le soleil refit surface

Et la pluie se colora

Un vieux reste de sagesse

Leur fit aimer l’arc-en-ciel

Et retrouver la tendresse

Autant dire l’essentiel

Et retrouver la tendresse

Autant dire l’essentiel

Сільський барометр

бачив трагедію

У ній було два вікна

На сонце, на дощ

З одного боку міньйонет

Капелюх із квіточками

А з іншого — поет

хмари повні серця

Вона, південна

Виходив при найменшому промені

Рум'яна і дівоча щока

І лунає сміх

Він, бретонець, родом із туманів

Обертаючи свою масленку

Бореться з грипом та застудою

Рівнодення і припливи

Одним словом, вульгарна історія

Настільки правда, що сьогодні

Втомився від війни

Так багато пар забувають одне одного

Але ці двоє, один раз

Все одно сподобалося

Туман і світло

Зливи та сонце

Потім повільно, у міру зношування

Прогулянка по слідах

Один любить, а інший розважається

Що не подобається іншому

Малу та її коханого полагодили

І любитель туману

В кінці рахунку ризик

Прокинутися занадто пізно

Вона одягла свою рожеву сукню

Він хмуриться, вона сміється

Але злива поливає його

Швидко, швидко вона тікає

Вибачте, мені холодно

Я б з тобою поговорив

Я трохи нещасна

Застібніть свою масленку

Любов повинна була зробити

Цього разу зусилля

Знову зійшло сонце

І дощ став кольоровим

Старий залишок мудрості

Змусив їх полюбити веселку

І знайти ніжність

Досить сказати суттєве

І знайти ніжність

Досить сказати суттєве