L'histoire de Jeanne-Marie - Anne Sylvestre

Certains de vous se la rappellent

Elle ne tranchait pas beaucoup

Au milieu des plus ou moins belles

Ne l'étant presque pas du tout

Sa laideur lui fut une chance

Lui laissa le temps d’exister

Quand poussa son intelligence

Elle était prête à récolter

Elle était prête à récolter

On a pu dire, on a pu croire

De médisance en calomnie

On n’a pas oublié l’histoire

L’histoire de Jeanne-Marie

Sa sûreté de bonne élève

Lui valut des inimitiés

Elle économisait ses rêves

Elle les mettait de côté

Elle fauchait les excellences

Comme le paysan son blé

Mettant en grange sa science

Pour la faire un jour prospérer

Pour la faire un jour prospérer

On a pu dire, on a pu croire

De médisance en calomnie

On n’a pas oublié l’histoire

L’histoire de Jeanne-Marie

De tout ce qu’on enseigne aux filles

Elle s’acquittait pour le mieux

Montrant pour les travaux d’aiguille

Un don presque miraculeux

Son linge était d’un blanc d’hermine

Repassé comme par magie

Que dire enfin de sa cuisine?

Ça frisait la sorcellerie

Ça frisait la sorcellerie

On a pu dire, on a pu croire

De médisance en calomnie

On n’a pas oublié l’histoire

L’histoire de Jeanne-Marie

Quand on eût pesé ses mérites

On pensa, les vieilles surtout

Qu’il était grand temps qu’elle abrite

Quelques marmots dans ses dessous

Que tant de vertus ménagères

Devaient pas être à l’abandon

Et qu’elle oublierait ses chimères

Dans le lit d’un brave garçon

Dans le lit d’un brave garçon

On a pu dire, on a pu croire

De médisance en calomnie

On n’a pas oublié l’histoire

L’histoire de Jeanne-Marie

Tranquillement, elle fit face

Et refusa tous les partis

«Dites-leur de ma part qu’ils fassent

Par une autre chauffer leur lit

Ils m’offrent un sentiment tiède

Contre le travail de mes bras

Dieu sait que si j'étais moins laide

J’aurais pas besoin de tout ça !»

«J'aurais pas besoin de tout ça !»

On a pu dire, on a pu croire

De médisance en calomnie

On n’a pas oublié l’histoire

L’histoire de Jeanne-Marie

«Ça me plairait pas d'être pute

Pas plus qu’entrer en religion

Non que l’ouvrage me rebute

Mais il y faut une raison

Et dites-le bien à vos hommes

Qu’ils ne viennent jamais frapper

De n’appartenir à personne

M’empêchera pas d’exister

Je ne veux pas la charité !»

On pourra dire, on pourra croire

De médisance en calomnie

Elle est pas terminée l’histoire

L’histoire de Jeanne-Marie

Деякі з вас пам'ятають її

Вона не дуже різала

В середині більш-менш красиво

Майже ні

Його потворність принесла йому удачу

Дайте йому час існувати

Коли штовхнув його інтелект

Вона була готова до збору врожаю

Вона була готова до збору врожаю

Ми могли б сказати, ми могли б повірити

Від наклепу до наклепу

Ми не забули історію

Розповідь Жанни-Марі

Її хороша студентська впевненість

Заробив йому ворожнечу

Вона врятувала свої мрії

Вона відклала їх убік

Вона косила відмінників

Як селянин свою пшеницю

Відклавши на полицю свою науку

Щоб він одного разу процвітав

Щоб він одного разу процвітав

Ми могли б сказати, ми могли б повірити

Від наклепу до наклепу

Ми не забули історію

Розповідь Жанни-Марі

З усього, чого ми навчаємо дівчат

Вона виправдала себе з кращого боку

Показ для рукоділля

Майже чудодійний дар

Її білизна була білого горностая

Випрасована як по чарівній паличці

Нарешті, як щодо його кухні?

Це межувало з чаклунством

Це межувало з чаклунством

Ми могли б сказати, ми могли б повірити

Від наклепу до наклепу

Ми не забули історію

Розповідь Жанни-Марі

Коли ми зважили його переваги

Думалося, особливо старі

Що їй давно пора прихистити

Кілька нахаб у нижній білизні

Так багато домашніх чеснот

Не слід залишати

І щоб вона забула свої химери

У ліжку хорошого хлопчика

У ліжку хорошого хлопчика

Ми могли б сказати, ми могли б повірити

Від наклепу до наклепу

Ми не забули історію

Розповідь Жанни-Марі

Вона тихо зіткнулася

І відмовив усім партіям

«Скажи їм від мене, що вони роблять

Іншим гріють їх ліжко

Вони викликають у мене відчуття тепла

Проти роботи моїх рук

Бог знає, чи був я менш гидким

Мені б це все не знадобилося!»

— Мені б це все не знадобилося!

Ми могли б сказати, ми могли б повірити

Від наклепу до наклепу

Ми не забули історію

Розповідь Жанни-Марі

«Я б не хотіла бути повією

Не більше, ніж вступ до релігії

Не те, щоб книга мене відлякувала

Але має бути причина

І розкажи своїм чоловікам

Щоб вони ніколи не стукали

Не належати нікому

Не завадить мені існувати

Я не хочу благодійності!»

Ми можемо сказати, ми можемо вірити

Від наклепу до наклепу

Вона не закінчила історію

Розповідь Жанни-Марі