Je cherche mon chemin - Anne Sylvestre

On se connaît un peu, j’espère

On s’est déjà souri beaucoup

Le chemin qu’il nous reste à faire

A pris des airs de rendez-vous

Et ça pourrait sembler tout rose

Un peu trop facile, je sais

À tant chanter de belles choses

Un peu de plus, on y croirait

Mais moi, je ne sais pas

Je ne sais pas

J’avance et je me bats

Mais moi, je ne sais rien

Je ne sais rien

Je cherche mon chemin

On pourrait mener sans encombre

Une belle histoire d’amour

En gommant en douce les ombres

En ne gardant que les contours

Je vous dirais «Laissez-vous faire

J’ai tout compris, c’est comme ça»

Sans dire que je désespère

De n’y rien comprendre parfois

Mais moi, je ne sais pas

Je ne sais pas

J’avance et je me bats

Mais moi, je ne sais rien

Je ne sais rien

Je cherche mon chemin

Je pourrais aussi faire accroire

Que je ne chante que pour vous

Ça serait bien peu de mémoire

Que de nier ce plaisir fou

Que je prends en pleine lumière

Et même sans me détourner

L’amitié que je donne entière

M’est au centuple renvoyée

Mais moi, je ne sais pas

Je ne sais pas

J’avance et je me bats

Mais moi, je ne sais rien

Je ne sais rien

Je cherche mon chemin

On veut nouer des habitudes

Mais à se battre dans son coin

On prend un pli de solitude

On embroussaille son chemin

C’est avec vous que je suis forte

Et je vous reviendrai toujours

Mais quand j’aurai passé la porte

Laissez-moi douter à mon tour

Car moi, je ne sais pas

Je ne sais pas

J’avance et je me bats

Car moi, je ne sais rien

Je ne sais rien

Je cherche mon chemin

Сподіваюся, ми трохи знайомі

Ми вже багато посміхалися

Шлях, який нам ще належить пройти

Схоже на побачення

І може здатися, що все райдужно

Трохи занадто легко, я знаю

Співати стільки гарного

Трохи більше, ви повірите

Але я не знаю

я не знаю

Я крокую вперед і борюся

Але я нічого не знаю

Я нічого не знаю

Шукаю свій шлях

Ми могли вести без проблем

Красива історія кохання

Акуратно стираючи тіні

Зберігши лише контури

Я б сказав тобі: «Відпусти це

Я все зрозумів, так воно і є»

Не кажучи вже про те, що я впадаю у відчай

Іноді нічого не розуміючи

Але я не знаю

я не знаю

Я крокую вперед і борюся

Але я нічого не знаю

Я нічого не знаю

Шукаю свій шлях

Я теж міг прикидатися

Що тільки для тебе я співаю

Це було б дуже мало пам’яті

Чим відмовити в цьому божевільному задоволенні

Що я сприймаю в повному світлі

І навіть не відвернувшись

Дружбу я віддаю цілу

Повернувся мені сторицею

Але я не знаю

я не знаю

Я крокую вперед і борюся

Але я нічого не знаю

Я нічого не знаю

Шукаю свій шлях

Ми хочемо сформувати звички

Але битися в своєму кутку

Ми беремо складку самотності

Ми плутаємося

З тобою я сильний

І я завжди буду повертатися до тебе

Але коли я проходжу через двері

Дозволь мені засумніватися

Тому що я не знаю

я не знаю

Я крокую вперед і борюся

Тому що я нічого не знаю

Я нічого не знаю

Шукаю свій шлях