Il me manquait une chanson - Anne Sylvestre

Il me manquait une chanson

Je sais, je vous l’ai déjà faite

Et pardon si je me répète

Quatre fois si mon compte est bon

Mais bouffant le même crayon

Posée devant la même planche

On se raccroche aux mêmes branches

Excusez si je tourne en rond

Il me manquait une chanson

Avant de l'écrire elle était

Posée là devant la fenêtre

L’idée venait juste de naître

Et quelques phrases lui poussaient

C'était simple, il me la fallait

Elle était là comme une bulle

Elle m’a dit — T’es ridicule

Moi, tout le monde me connaît !

Avant de l'écrire, elle était

Celle écrite après celle-là

À contrecœur, quand tout résiste

M’a dit: Je suis tellement triste

Tu ne peux pas leur faire ça !

— Moi, je veux bien pour cette fois

Chanter «youpi, la vie est belle

Tout le monde est heureux» mais elle

M’a dit: Non !

N’exagère pas !

Celle écrite après celle-là

Quand j’ai voulu parler de moi

Elle dit: Tu parles de femmes

C’est à la mode, ça, Madame !

— Mais enfin qu’est-ce que tu crois?

J’ai tout redit cent et cent fois

Enfin, depuis belle lurette

Qu’on y recolle une étiquette

Moi, ça me fout le cœur en croix

Quand j’ai voulu parler de moi

À la suivante alors j’ai dit:

— Bon, je vais parler d’autre chose

— On dira que tu te reposes

On dira que tu te trahis

— Et si je dis que c’est fini

Qu’enfin je n’ai plus rien à dire?

— Arrête, ne me fais pas rire

Tu es morte que tu écris

À la suivante, alors, j’ai dit:

— Enfin m’est venue une idée

Je vous donne tout, pêle-mêle

Les mots, le cœur, la ritournelle

Et c’est vous qui vous la ferez

Elle sera comme vous l’aimez

Elle aura tout ce qui lui manque

Et moi, j’aurai trouvé ma planque

Et je pourrai me reposer

Enfin, m’est venue une idée

Et ma chanson était trouvée

Мені не вистачало пісні

Я знаю, що я вже зробив це з тобою

І вибачте, якщо повторюся

Чотири рази, якщо мій рахунок хороший

Але надуває той же олівець

Розміщується перед тією ж дошкою

Чіпляємося за однакові гілки

Вибачте, якщо я ходжу по колу

Мені не вистачало пісні

До написання цього вона була

Лежав там перед вікном

Ідея тільки народилася

І кілька речень спонукали його

Це було просто, мені це було потрібно

Вона була там, як бульбашка

Вона сказала мені: «Ти смішний».

Я, мене всі знають!

До того, як це написати, вона була

Той, що написаний після цього

Неохоче, коли все пручається

Сказав мені: мені так сумно

Ви не можете цього робити з ними!

«Я хочу цього разу

Заспівай: «Ура, життя прекрасне

Всі щасливі», крім неї

Сказав мені: ні!

Не перебільшуйте!

Той, що написаний після цього

Коли я хотів поговорити про мене

Вона сказала: Ви говорите про жінок

Це модно, пані!

«Але що ти думаєш?

Я повторював це сто і сто разів

Нарешті, надовго

Давайте позначимо на ньому

Я, це розбиває моє серце

Коли я хотів поговорити про мене

Наступному я сказав:

«Добре, я поговорю про інше.

«Здається, ти відпочиваєш

Скажуть, що ти сам себе зраджуєш

«А якщо я скажу, що все закінчилося

Що нарешті мені більше нічого сказати?

«Припиніть, не смішіть мене

Ти мертвий, пишеш

Тоді я сказав наступному:

«Нарешті мені прийшла в голову ідея.

Я віддаю тобі все, пелюлько

Слова, серце, приспів

І ти це зробиш

Буде так, як вам подобається

Вона матиме все, чого їй не вистачає

І я знайду свою схованку

І я можу відпочити

Нарешті мені прийшла в голову ідея

І моя пісня знайшлася