Elle f'sait la gueule - Anne Sylvestre

Quand elle naquit c'était déjà

Un bébé qui n' rigolait pas

Et quand les autres nourrissons

Poussaient toutes sortes de sons

Elle, elle fronçait les sourcils

Et plissant d’un air indécis

Son nez légué par un aïeul

Elle f’sait la gueule

À l'école elle ne sut jamais

Sourire quand il le fallait

Elle ignorait superbement

Les sanglots, les gémissements

Qui tiennent lieu de contrition

Et quand, en guise de punition

On l’envoyait sous les tilleuls

Elle f’sait la gueule

Amoureuse, elle essaya bien

D’avoir la tête qui convient

Séduire, elle connaissait pas ça

Chez les sœurs on vous l’apprend pas

Et quand frémissant de désir

Elle était prête à défaillir

Éperdue comme un épagneul

Elle f’sait la gueule

Elle eut comme tout un chacun

Des maladies, des coups de chien

Au lieu de pleurer comme un veau

Quand on la coupa en morceaux

Au lieu d’offrir aux visiteurs

Un visage noyé de pleurs

Devant leurs bouquets de glaïeuls

Elle f’sait la gueule

Elle eut aussi, c'était fatal

Des amours qui finissaient mal

Elle tenait enfin l’occasion

De s'épancher dans le giron

D’un psy, d'être blessée, stressée

D'être suicidaire, angoissée

Non, quand elle s’est retrouvée seule

Elle f’sait la gueule

Somme toute, elle aura passé

Sa vie sans larme décoincer

C’est du moins ce qu’on en dira

Et quand son heure sonnera

Malgré les chagrins, les blessures

Et les regrets, soyez-en sûrs

Mal fagotée dans son linceul

Elle f’ra la gueule

Коли народилася вже було

Дитина, яка не сміялася

А коли інші немовлята

Видає всілякі звуки

Вона, вона насупилася

І невпевнено морщиться

Його ніс залишився у спадок від предка

Вона знає рот

У школі вона ніколи не знала

Посміхайся, коли потрібно

Вона була в блаженному несвідомому стані

Ридання, стогони

Які займають місце каяття

А коли, як покарання

Послали його під липи

Вона знає рот

Закохана старалася

Щоб мати правильну голову

Спокусити, вона цього не знала

У сестер вас цьому не вчать

І коли тремтить від бажання

Вона була готова знепритомніти

Збожеволів, як спанієль

Вона знає рот

У неї було як у всіх

Хвороби, удари собак

А не плакати, як теля

Коли ріжемо його на шматочки

Замість того, щоб пропонувати відвідувачам

Обличчя, затоплене в сльозах

Перед ними букети гладіолусів

Вона знає рот

У неї теж було, це було смертельно

Кохання, які погано закінчилися

Нарешті у неї був шанс

Висипати в коліна

Від психолога, від травми, стресу

Бути суїцидальним, тривожним

Ні, коли вона опинилася сама

Вона знає рот

Загалом, це пройде

Її життя без сліз розірвалася

Або так буде сказано

І коли прийде його час

Незважаючи на прикрощі, рани

І про жаль, будьте певні

Фрумпі в її савані

Вона розлютиться