Douce maison - Anne Sylvestre

C'était une maison douce

Une maison de bon aloi

Juste ce qu’il faut de mousse

Répartie aux bons endroits

Assez de murs pour connaître

Une chaleur bien à soi

Et ce qu’il faut de fenêtres

Pour regarder sans effroi

Non, non, je n’invente pas

Mais je raconte tout droit

Elle ouvrait parfois sa porte

À ceux qu’elle choisissait

La serrure n’est pas forte

Maison, tu n’as pas de clé

Mais avec sa confiance

Jamais elle ne pensa

Qu’on pût user de violence

Pour pénétrer sous son toit

Non, non, je n’invente pas

Mais je raconte tout droit

Advint qu’un jour de malchance

Une bande s’approcha

On sonne à la porte, on lance

Des coups de pieds ça et là

À plusieurs, on s’encourage

On prétend qu’elle ouvrira

Et commence le saccage

La porte on l’enfoncera

Non, non, je n’invente pas

Mais je raconte tout droit

Sauvagement ils pénètrent

Dévastant tout devant eux

Ils obligent les fenêtres

À s’ouvrir devant le feu

Avec leurs couteaux ils gravent

Des insultes sur les murs

Et s’en vont faisant les braves

Quand tout n’est plus que blessure

Non, non, je n’invente pas

Mais je raconte tout droit

La maison, depuis ce crime

N’a plus d'âme ni de nom

Mais elle n’est pas victime

«C'est de sa faute», dit-on

Il paraît qu’elle a fait preuve

D’un peu de coquetterie

Avec sa toiture neuve

Et son jardin bien fleuri

Non, non, je n’invente pas

Mais je raconte tout droit

D’ailleurs, une maison sage

Ne reste pas isolée

Celles qui sont au village

Se font toujours respecter

Quand on n’a pas de serrure

Il faut avoir un gardien

C’est chercher les aventures

Que de fleurir son jardin

Non, non, je n’invente pas

Mais je raconte tout droit

Si vous passez par la route

Et si vous avez du cœur

Vous en pleurerez sans doute

C’est l’image du malheur

Mais rien, pas même vos larmes

Ne lui portera secours

Elle est loin de ses alarmes

Elle est fermée pour toujours

Non, non, je n’invente pas

Mais je raconte tout droit

Si j’ai raconté l’histoire

De la maison violentée

C’est pas pour qu’on puisse croire

Qu’il suffit de s’indigner

Il faut que cela s’arrête !

On doit pouvoir vivre en paix

Même en ouvrant sa fenêtre

Même en n’ayant pas de clé

Non, non, je n’invente pas

Moi, je dis ce que je dois

Це був милий дім

Хороший будинок

Достатньо піни

Розподіляється в потрібних місцях

Досить стін, щоб знати

Власне тепло

І які для цього потрібні вікна

Дивитися без страху

Ні, ні, я не вигадую

Але я кажу прямо

Вона іноді відкривала двері

Тим, кого вона обрала

Замок не міцний

Дім, у вас немає ключа

Але з його впевненістю

Вона ніколи не думала

Щоб ми могли застосувати насильство

Щоб потрапити під його дах

Ні, ні, я не вигадую

Але я кажу прямо

Настав нещасливий день

Підійшла банда

Дзвонимо у двері, кидаємо

Ступає туди-сюди

Разом ми підбадьорюємо один одного

Стверджується, що він відкриється

І почати буйство

Двері ми зламаємо

Ні, ні, я не вигадую

Але я кажу прямо

Дико вони проникають

Знищуючи все перед собою

Вибивають вікна

Відкрити перед вогнем

Своїми ножами вони гравірують

Образи на стінах

І продовжуйте діяти сміливо

Коли все лише рана

Ні, ні, я не вигадую

Але я кажу прямо

Будинок, з того злочину

Не має більше ні душі, ні імені

Але вона не жертва

«Це він винен», – кажуть вони

Здається, показала

Трохи кокетства

З новим дахом

І його квітучий сад

Ні, ні, я не вигадую

Але я кажу прямо

Крім того, мудрий будинок

Не залишайтеся ізольованими

Ті, хто в с

Завжди змушуйте себе поважати

Коли у вас немає замка

Повинен бути охоронець

Воно шукає пригод

ніж квітнути свій сад

Ні, ні, я не вигадую

Але я кажу прямо

Якщо йти дорогою

І якщо ти маєш серце

Мабуть, будеш плакати

Це картина нещастя

Але нічого, навіть твоїх сліз

Не допоможе йому

Вона далека від своїх будильників

Він закритий назавжди

Ні, ні, я не вигадую

Але я кажу прямо

Якби я розповів історію

З осілого будинку

Це не так, щоб ми могли повірити

Просто обурюйся

Це має припинитися!

Ми повинні мати можливість жити в мирі

Навіть відкрив вікно

Навіть без ключа

Ні, ні, я не вигадую

Я кажу те, що повинен