Comme un personnage de Sempé - Anne Sylvestre

Si j’ai, comme tout le monde

Les yeux plus grands que le cœur

Et le cœur qui se débonde

Pour un soupçon de bonheur

Si j’ai mal à mon enfance

J’ai l’avenir courageux

Et pour un prix d’excellence

J’abandonne tous mes jeux

Mais je me sens dérisoire

Juste à côté de l’histoire

Décalée

Comme un point dans une image

Comme un petit personnage

De Sempé

Parfois je me sais poète

Ronsard n’est pas mon cousin

Je voudrais mourir pour être

Déjà dans tous les bouquins

Je supporte qu’on m’admire

Ça fait du bien quelquefois

Mais un oubli vient me dire

Qu’au fond, je n’existe pas

Mais je me sens dérisoire

Juste à côté de l’histoire

Décalée

Comme un point dans une image

Comme un petit personnage

De Sempé

Pourtant je reprends courage

Et je me sens rossignol

Je voudrais que mon ramage

Et ma voix de flûte en sol

Puissent toucher tout le monde

Faire partager mes joies

Mais j’apprends que sur les ondes

On n’a pas besoin de moi

Et je me sens dérisoire

Juste à côté de l’histoire

Décalée

Comme un point dans une image

Comme un petit personnage

De Sempé

On se croit irremplaçable

Mais on est finalement

Qu’un infime grain de sable

Entre les griffes du vent

Il arrive aussi qu’on gagne

Mais on perd au prochain coup

On déplace des montagnes

Qui ne sont que des cailloux

Et on se sent dérisoire

Juste à côté de l’histoire

Décalée

Comme un point dans une image

Comme un petit personnage

De Sempé

Je continuerai ma route

Chez moi, on n' s’arrête pas

Et je laisserai sans doute

Quelque chose derrière moi

Alors le plus bel hommage

Ça serait de me laisser

Me promener dans l’image

Je ne ferais que passer

Et je serais provisoire

Une fourmi dans l’histoire

Rassurée

Un être humain dans la foule

Dans la tendresse qui coule

De Sempé

Comme un point dans une image

Comme un petit personnage

De Sempé

Якщо я, як усі

очі більші за серце

І серце, що розривається

За натяк на щастя

Якщо у мене в дитинстві боліло

У мене сміливе майбутнє

І за відзнаку

Я кидаю всі свої ігри

Але я почуваюся смішно

Одразу біля історії

Зсув

Як крапка на картинці

Як маленький персонаж

З Семпе

Іноді я знаю, що я поет

Ронсар не мій двоюрідний брат

Я б помер, щоб бути

Вже в усіх книжках

Я терплю захоплення

Іноді це добре

Але недогляд приходить, щоб сказати мені

У глибині душі я не існую

Але я почуваюся смішно

Одразу біля історії

Зсув

Як крапка на картинці

Як маленький персонаж

З Семпе

Але я набираюся сміливості

І почуваюся соловейком

Я хотів би свій раж

І мій голос на флейті G

Може торкнутися кожного

Поділіться моїми радощами

Але я дізнаюся лише з ефіру

Я не потрібна

І я почуваюся смішно

Одразу біля історії

Зсув

Як крапка на картинці

Як маленький персонаж

З Семпе

Ми почуваємося незамінними

Але ми нарешті

Просто крихітна піщинка

Між лапами вітру

Іноді ми також виграємо

Але ми програємо на наступному ході

Ми зрушуємо гори

Які просто камінці

І ми почуваємося смішними

Одразу біля історії

Зсув

Як крапка на картинці

Як маленький персонаж

З Семпе

Я піду своєю дорогою

Вдома ми не зупиняємось

І, мабуть, дозволю

щось позаду мене

Тож найкрасивіша данина

Це залишило б мене

Прогулянка в картині

Я б просто пройшов

А я буду тимчасовим

Мураха в історії

заспокоєний

Людина в натовпі

В плавній ніжності

З Семпе

Як крапка на картинці

Як маленький персонаж

З Семпе