Я возьму тебя с собой в небеса - Андрей Макаревич, Группа «Папоротник»

Я возьму тебя с собой на небеса,

До небес лететь всего полчаса,

Пронесу по всем кругам, погрущу,

А потом тебя назад отпущу.

Ты сто лет как не со мной, я привык,

Но если хочешь побывать в той стране,

Очень важно, чтобы ты в этот миг

Просто вспомнила бы вдруг обо мне.

И в момент, когда поддатый медбрат

Зафиксирует летальный исход,

Мы с тобой полетим на закат,

А напротив станет виден восход.

Проплывая в тишине голубой,

Прочь отбросив якоря наших тел,

Мы, должно быть, посмеемся с тобой,

Что про это я тебе уже пел.

Чуть повыше облаков наливных

Только небо без краев и границ.

Там ты встретишь всех ушедших родных,

А еще людей с повадками птиц.

Посмотри в последний раз в вышину,

Видишь — в солнце бьет небесный прибой.

Вот и все.

А дальше мне одному.

Я был счастлив повидаться с тобой.

Я возьму тебя с собой в небеса,

До небес лететь всего полчаса.

Пронесу по всем кругам, погрущу,

А потом тебя назад отпущу…

А потом тебя назад отпущу…

Я візьму тебе зсобою на небеса,

До небес летіти всього півгодини,

Пронесу по всіх колах, погрущу,

А потім тебе назад відпущу.

Ти сто років як не зі мною, я звик,

Але якщо хочеш побувати в тій країні,

Дуже важливо, щоб ти в цю мить

Просто згадала би раптом про мене.

І в момент, коли підданий медбрат

Зафіксує летальний кінець,

Ми з тобою полетимо на захід сонця,

А навпаки стане видно схід.

Пропливаючи в тиші блакитний,

Геть відкинувши якоря наших тіл,

Ми, мабуть, посміємося з тобою,

Що про це я тобі вже співав.

Трохи вище хмар наливних

Тільки небо без країв та кордонів.

Там ти, зустрінеш усіх рідних, що пішли,

А ще людей з поводками птахів.

Подивися в останній раз на висоту,

Бачиш — у сонці б'є небесний прибій.

От і все.

А далі мені одному.

Я був щасливий побачитися з тобою.

Я візьму тебе з собою в небеса,

До небес летіти лише півгодини.

Пронесу по всіх колах, погрущу,

А потім тебе назад відпущу…

А потім тебе назад відпущу…