Это новый день - Андрей Макаревич, Группа «Папоротник»

Я песню спел свою

И умер быстро, как солдат в бою,

Меня на утро не нашли в строю

Я песен больше не пою

И я совсем один и мне легко,

Что сам себе я господин

И все холсты моих заброшенных картин

Покрыты сетью паутин.

Это новый день,

Он несет нам радость

И сомнений гонит тень

Он нас зовет вперед

Как хочу я знать, куда он нас зовет.

Кyда он нас зовет.

И снова на углу полно прохожих

Одинаковых на рожу,

До чего же все похожи, каждый день одно и то же,

А за что же милый Боже,

Сделал ты меня на них похожим?

И снова кто-то мне подарит

Свою выцветшую бледную печаль

Она меня состарит,

И мне его совсем не жаль

Меня опять уносит в даль

И я расстроен, как рояль.

Я пісню заспівав свою

І помер швидко, як солдат у бою,

Мене на ранок не знайшли в строю

Я пісень більше не співаю

І я зовсім один і мені легко,

Що сам собі я

І все полотна моїх занедбаних картин

Вкриті мережею павутин.

Це новий день,

Він несе нам радість

І сумнівів жене тінь

Він нас кличе вперед

Як хочу я знати, куди він нас кличе.

Куди він нас кличе.

І знову на куті повно перехожих

Одинакових на рожу,

До чого все схожі, кожен день одне і те,

А за що ж милий Боже,

Зробив ти мене на схожим?

І знову хтось мені подарує

Свій вицвілий блідий сум

Вона мене зістарить,

І мені його зовсім не шкода

Мене знову забирає в далечінь

І я засмучений, як рояль.