Я смысл этой жизни вижу в том - Андрей Макаревич

Я смысл этой жизни вижу в том,

Чтоб не жалея ни души, ни тела,

Идти вперед, любить и делать дело,

Себя не оставляя на потом.

Движенья постигая красоту,

Окольного пути не выбирая,

Наметив в самый край, пройти по краю,

Переступив запретную черту.

Не ждать конца, в часы уставив взгляд,

Тогда и на краю свободно дышишь.

И пули, что найдет тебя

Ты не услышишь,

А остальные мимо пролетят.

А остальные мимо пролетят.

В полночной темноте увидеть свет,

И выйти к свету, как выходят к цели.

Все виражи минуя на пределе

При этом веря, что предела нет.

Не презирать, не спорить, а простить

Всех тех, что на тебя рукой махнули.

На каждого из нас у смерти есть по пуле,

Так стоит ли об этом говорить…

Не ждать конца, в часы уставив взгляд,

Тогда и на краю свободно дышишь.

И пули, что найдет тебя,

Ты не услышишь,

А остальные мимо пролетят.

А остальные мимо пролетят.

Я сенс цього життя бачу в тому,

Щоб не шкодуючи ні душі, ні тіла,

Іти вперед, любити і робити справу,

Себе не залишаючи потім.

Руху осягаючи красу,

Кільцевої колії не вибираючи,

Намітивши в край, пройти по краю,

Переступивши заборонену межу.

Не чекати кінця, у години уставивши погляд,

Тоді і на краю вільно дихаєш.

І кулі, що знайде тебе

Ти не почуєш,

А решта повз пролетять.

А решта повз пролетять.

У північній темряві побачити світло,

І вийти до світла, як виходять до мети.

Усі віражі минаючи межі

При цьому вірячи, що межі немає.

Не зневажати, не сперечатися, а пробачити

Усіх тих, що на тебе рукою махнули.

На кожного з нас у смерті є по пулі,

Тож чи варто про це говорити…

Не чекати кінця, у години уставивши погляд,

Тоді і на краю вільно дихаєш.

І кулі, що знайде тебе,

Ти не почуєш,

А решта повз пролетять.

А решта повз пролетять.