Pardonnez-Moi - Amel Bent

Le pardon commence o№ s’arrЄte la rancune

Il prend tout son sens quand il se mЄle l’amertume

Il n (c)cesssite du courage, d (c)chire mais pourtant soulage

An (c)antit les outrages, illumine les visages

Pardonnez-moi

Mes faiblesses, mes faux pas

Et mes erreurs, qui n’en fait pas?

Mes silences, mes absences

Ma violence, mon arrogance

Pardonnez-moi mes faux pas

Et mes erreurs, qui n’en fait pas?

Mes silences, mes absences

Ma violence

Quant la rancune elle ronge

Trouble mЄme les songes

Elle r (c)clame une sentence

Suggre la vengeance

La rancune flirte avec l’injustice

Elle tente d’assassiner les quelques liens qui lui r (c)sistent

Prisonnire du pass© elle vient hanter les pr (c)sents

Pourquoi nos coeurs sont endurcis?

Comme si on avait mis l’amour en sursis

Comme si l’on ignorait que le temps chasse

Souvent nous d (c)passe

Mais qu’est-ce qu’il nous reste?

Quand ceux qui nous ont bless (c)s

Ceux qu’on croit d (c)tester sans jamais cesser d’aimer

Un jour disparaissent

Nos regrets, nos remords, nos douleurs et nos larmes

Ne pourront jamais les ranimer

Pardonnez-moi…

Thanks to

Прощення починається там, де закінчується образа

Воно вступає в свої права, коли в ньому змішується гіркота

Це (c) потребує сміливості, d (c) радує, але все ж полегшує

An (c) протидіє образам, освітлює обличчя

Перепрошую

Мої слабкості, мої помилки

А мої помилки, хто ні?

Мої мовчання, мої відсутності

Моє насильство, моя зарозумілість

Пробачте мені за мої помилки

А мої помилки, хто ні?

Мої мовчання, мої відсутності

Моє насильство

Коли образа гризе

Порушують навіть сни

Вона r (c) вимагає вирок

Запропонуйте помсту

Злоба заграє з несправедливістю

Вона намагається вбити кілька ланок, які їй опираються

В’язень минулого вона приходить переслідувати сьогодення

Чому наші серця зачерствіли?

Ніби ми зупинили любов

Ніби ми не знали, що час жене

Часто ми д (с) проходимо

Але що нам залишається?

Коли ті, хто нам боляче

Тих, у кого ми віримо, щоб (в)випробовували, не перестаючи любити

Одного дня зникне

Наш жаль, наше каяття, наш біль і наші сльози

Ніколи не зможе їх оживити

Перепрошую…

Завдяки