Я верю огню - Александр Иванов

На мой день приходится доля

Того, что так присуще этому дню.

Но мир жив, и вольному воля.

Я верю огню.

Моя плоть останется плотью.

Ее удел однажды сгнить на корню.

На мне штамп,

Но, видимо, просто

Я верю огню.

ПРИПЕВ:

На ржавых латах проступает кровь.

Дурак высокомерно вздернул бровь.

Колокола рыдают за окном

По ком?

Моя боль привыкла к обману,

Но в этот раз я никого не виню.

Для них жизнь — набитый карман,

А я верю огню.

Семи днями дарована вечность.

Он сделал шаг, но мир не понял, к чему.

Нести крест сегодня за честь.

Я верю огню.

ПРИПЕВ.

На мой день приходится доля

Того, что так присуще этому дню.

Но мир жив, и вольному воля.

Я верю огню.

На мій день припадає частка

Того, що так притаманне цьому дню.

Але світ живий, і вільному воля.

Я вірю вогню.

Моє тіло залишиться тілом.

Її діл одного разу згнити на корені.

На мені штамп,

Але, мабуть, просто

Я вірю вогню.

ПРИСПІВ:

На іржавих латах проступає кров.

Дурень зарозуміло підняв брову.

Дзвони ридають за вікном

По кому?

Мій біль звикли до обману,

Але цього разу я нікого не звинувачую.

Для них життя — набита кишеня,

А я вірю вогню.

Семи днями даровано вічність.

Він зробив крок, але світ не зрозумів, до чого.

Нести хрест сьогодні за честь.

Я вірю вогню.

ПРИСПІВ.

На мій день припадає частка

Того, що так притаманне цьому дню.

Але світ живий, і вільному воля.

Я вірю вогню.