Я буду помнить - Александр Иванов

Я буду помнить только эти глаза всегда,

Я буду верить лишь в чистоту этих искренних слёз.

Когда забудешь ты меня и на рассвете уплывешь,

Оставив в память лишь букет увядших роз,

Когда забудешь ты меня и на рассвете уплывешь,

Оставив в память лишь букет увядших роз.

Я буду помнить только этот голос всегда,

Он как лесной ручей будет ласкать сердце мое,

Когда, укрывшись от дождя

Под старым-стареньким зонтом,

Останусь с осенью наедине вдвоем.

Когда, укрывшись от дождя

Под старым-стареньким зонтом,

Останусь с осенью наедине вдвоем.

Я буду помнить только эти слова всегда

Как много слов пожелтевшими листьями с ветром умчались вдали,

Когда забыла ты меня и на рассвете уплыла,

Как уплывают от причала корабли…

Когда забыла ты меня и на рассвете уплыла,

Как уплывают от причала корабли,

Как уплывают от причала корабли,

Как уплывают от причала…

И когда ты скажешь прощай,

Я увижу потерянный рай,

Я увижу в нем улетающих птиц…

Я возьму краски я возьму холст,

Я налью вина и скажу тост

И смахну пыль с пожелтевших страниц.

Я пам'ятатиму тільки ці очі завжди,

Я віритиму лише в чистоту цих щирих сліз.

Коли забудеш ти мене і на світанку спливеш,

Залишивши в пам'ять лише букет зів'ялих троянд,

Коли забудеш ти мене і на світанку спливеш,

Залишивши в пам'ять лише букет зів'ялих троянд.

Я пам'ятатиму тільки цей голос завжди,

Він як лісовий струмок пеститиме серце моє,

Коли, сховавшись від дощу

Під старим-стареньким парасолькою,

Залишуся з восени наодинці вдвох.

Коли, сховавшись від дощу

Під старим-стареньким парасолькою,

Залишуся з восени наодинці вдвох.

Я пам'ятатиму тільки ці слова завжди

Як багато слів пожовклим листям з вітром помчали вдалині,

Коли забула ти мене і на світанку спливла,

Як спливають від причалу кораблі…

Коли забула ти мене і на світанку спливла,

Як спливають від причалу кораблі,

Як спливають від причалу кораблі,

Як спливають від причалу…

І коли ти скажеш прощавай,

Я побачу втрачений рай,

Я побачу в ньому птахів, що відлітають.

Я візьму фарби я візьму полотно,

Я¦налю вина і скажу тост

І смахну пил з пожовклих сторінок.