Нелюбимая - Александр Иванов

Позолоченный свет твоей слезы горел в ночи,

Обнимая меня, сказала ты: "Не уходи"

Зная, что нет моей вины, я прошептал тебе "прости",

Всё пройдёт, не грусти, не грусти

Нелюбимая ждёт меня у окна

Вечерами тёмными, как всегда у окна

Ждёт меня, ждёт меня

Позабыл о тебе я навсегда, но иногда

Жёлтых писем листва летит ко мне издалека

Я не прочту твои слова и не увижу никогда

Облака горьких слёз между строк

Я не прочту твои слова и не увижу никогда

Облака горьких слёз между строк

Нелюбимая ждёт меня у окна

Вечерами тёмными, как всегда у окна

Где-то нелюбимая ждёт меня у окна

Вечерами тёмными, как всегда у окна

Ждёт меня, ждёт меня

Позолочене світло твоєї сльози горіло вночі,

Обіймаючи мене, сказала ти: "Не йди"

Знаючи, що немає моєї провини, я прошепотів тобі "вибач",

Все пройде, не сумуй, не сумуй

Нелюба чекає на мене біля вікна

Вечорами темними, як завжди біля вікна

Чекає на мене, чекає на мене

Забув про тебе я назавжди, але іноді

Жовтих листів листя летить до мене здалеку

Я не прочитаю твої слова і не побачу ніколи

Хмари гірких сліз між рядками

Я не прочитаю твої слова і не побачу ніколи

Хмари гірких сліз між рядками

Нелюба чекає на мене біля вікна

Вечорами темними, як завжди біля вікна

Десь нелюба чекає на мене біля вікна

Вечорами темними, як завжди біля вікна

Чекає на мене, чекає на мене