Не улетай - Александр Иванов

Растворяются в закате корабли,

Нам времени не хватит и любви,

Будут гладить мир ярких звёзд лучи,

Согревая свеченьем нас в ночи

Сердце расправляют два крыла,

Я лечу по краю, как стрела,

Там, где пел прибой и тонул в любви,

Там, где прочь уплывают корабли

Не улетай!

В далёкий мир, волшебный край:

Наш день ушёл, не вспоминай,

Забытый богом старый причал,

Где нас ветер венчал,

Где догорала свеча

О разлуках шепчет ветер в парусах,

Купаются в рассвете небеса,

Разметала ночь наших снов покой,

И надежды вернуться — никакой

Сердце расправляют два крыла,

Я лечу по краю, как стрела,

Там, где пел прибой и тонул в любви,

Там, где прочь уплывают корабли

Не улетай!

В далёкий мир, волшебный край:

Наш день ушёл, не вспоминай,

Забытый богом старый причал,

Где нас ветер венчал,

И догорала свеча

Где нас ветер венчал

Розчиняються в заході кораблі,

Нам часу не хватить і любові,

Гладитимуть світ яскравих зірок промені,

Зігріваючи світінням нас у ночі

Серце розправляють два крила,

Я лікую по краю, як стріла,

Там, де співав прибій і тонув у любові,

Там, де геть відпливають кораблі

Не улітай!

У далекий світ, чарівний край:

Наш день пішов, не згадуй,

Забутий богом старий причал,

Де нас вітер вінчав,

Де догорала свічка

Про розлуки шепоче вітер у вітрилах,

Купаються в світанку небеса,

Розкидала ніч наших снів спокій,

І надії повернутися — ніякої

Серце розправляють два крила,

Я лікую по краю, як стріла,

Там, де співав прибій і тонув у любові,

Там, де геть відпливають кораблі

Не улітай!

У далекий світ, чарівний край:

Наш день пішов, не згадуй,

Забутий богом старий причал,

Де нас вітер вінчав,

І догорала свічка

Де нас вітер вінчав