Чайки - Александр Иванов

Кончен бал, погасли свечи

Словно шаль с небес на плечи,

Опустился вечер неспеша.

По пустынному кварталу

Путник брел и так устало

Поспевала вслед за ним душа

И когда-нибудь ослепнув,

Затянув потуже петлю,

Оборвется тонкая струна

Над паркетом разноцветным

Дым стелился сигаретный

В аромате терпкого вина

Вина

моя за то, что было или будет

Тоска моя жила одна средь этих стен

Печаль моя летела вдаль, на встречу к людям

Любовь моя в толпе исчезла насовсем

ПРИПЕВ:

Билось сердце в моей душе заколоченной

Плач небесный облегченья не принес

Слезы осени смывали прошлое рокера

Белые чайки вылетали из-под колес

Отзвучала боль скитальца

На смычке застыли пальцы

Застилает мысли пелена

Томный блюз пустых бутылок

Скрип заигранных пластинок

Будут раздаваться до утра

От греха случайной встречи

Быт спасет, но не излечит

От незримой раны тишина

Бьются сломанные крылья

На паркете от бессилья

В аромате терпкого вина

Вина

моя за то, что было или будет

Тоска моя жила одна средь этих стен

Печаль моя летела вдаль на встречу к людям

Любовь моя в толпе исчезла насовсем

Скінчено бал, погасли свічки

Немов шаль з небес на плечі,

Опустився вечір поволі.

По пустинному кварталі

Мандрівник брів і так втомилося

Встигала за ним душа

І колись засліпивши,

Затягнувши тугіше петлю,

Обірветься тонка струна

Над різнокольоровим паркетом

Дим стелився сигаретний

В ароматі терпкого вина

Вина

моя за те, що було чи буде

Туга моя жила одна серед цих стін

Сум мій летів у далечінь, на зустріч до людей

Кохання моє в натовпі зникло назовні

ПРИСПІВ:

Билося серце в моєї душі забитої

Плач небесний полегшення не приніс

Сльози осені змивали минуле рокера

Білі чайки вилітали з-під коліс

Відлунав біль мандрівника

На смичку застигли пальці

Застилає думки пелена

Млосний блюз порожніх пляшок

Скрип заграних платівок

Роздаватимуться до ранку

Від гріху випадкової зустрічі

Побут врятує, але не вилікує

Від незримої рани тиша

Б'ються зламані крила

На паркеті від безсилля

В ароматі терпкого вина

Вина

моя за те, що було чи буде

Туга моя жила одна серед цих стін

Печаль моя летіла вдалину на зустріч до людей

Кохання моє в натовпі зникло назовні