La Esperanza - Nach, Dj Joaking, Abram

Hay momentos en que todo pasa lento y estás tenso

Son tiempos de espera, trabajo y recogimiento

Toda mi energía condensada espera dentro

Es sentimiento, amor por lo que estás oyendo

Rap cada momento, cada segundo del día

Todo por una obsesión, intuición me guía

Muchos se reían, me decían tonterías

Otros pocos me apoyaron, si, fueron mi guía

En este ascenso oscuro y denso aguardan mil peligros

La forma de llegar no viene escrita en ningún libro

Sólo un instinto animal junto a una mente despierta

Solo una llave maestra puede abrirte cualquier puerta

Sólo acierta, es el secreto que esconde todo guerrero

Solo no hay quien pueda sacar sangre de un tintero

Por mi, solo salí del agujero más profundo

Que podáis imaginar, llegar, hacerlo rotundo

Es el pesar de los que sufren la enfermedad de la envidia

Yo miro mi rap porque es mi vida, mi rabia

El mata mis fobias, pausado y sin compasión

Pongo el corazón en el ojo de este ciclón

Y doy tiempo a mi razón para que reflexione todo

Esperanza, y una década andando en el lodo

Ella me habló, dijo «eres un rey no lo dudes»

Noches con veneno en las venas, perdido en clubes

Tras las nubes hay un trago de aire fresco, solo aguanta

Lava en la garganta siente siempre cuando canta

Hoy el mal ahuyenta, con la tinta experimenta

La esperanza pinta, su alma brinda sus vergüenzas

Abre puertas con la fuerza de su mente, ¿Quién es?

Siempre con proyectos en la mente, siempre un plan «D»

Malas rachas largas como desiertos mis crisis

Sin agua hasta la catarsis alcancé un oasis

Cuando caminé desorientado bajo la tormenta

Cuando luché solo sin más armas que la tinta

Cuando todo el odio se apoyaba en mi balanza

Cuando nada me ayudaba, conservé mi esperanza

Cuando todo el mundo me pedía saldar cuentas

Cuando me ayudaba para escapar con la mierda

Cuando no sentía más que un nudo en la garganta

Cuando nada me ayudaba, conservé mi esperanza

Cuando tú, y tú, y tú decíais ser mis amigos

Y no tuvisteis tiempo de estar charlando tranquilos

Conmigo cuando tuve aquel cáncer de medio gramo

En forma de adicción mortífera ¿Dónde estabas hermano?

Si soltaban mierda de mi y tú estabas presente

Riéndoles las gracias para ser más guay, ¿entiendes?

Ahora me la suda, muchas gracias, me hice fuerte

Sé que solo me tengo a mi mismo, suficiente

Tocaron mi amor propio, pero siempre creí en mi

Cuando toqué fondo escribí, cuando renací

Cuando me fundí con el papel en mis inicios

Por primera vez supe que fue mi principio como MC

En este pozo de palabras me refresco

Bebo de sus aguas para que me sude el resto

Cada corte un manifiesto, una oda a libertad

Los que me siguen alcen su puño, es la lealtad

A la vida que madre me regaló y luchó por eso

De tres mil, setecientos cínicos salí ileso

Me estreso, me desestreso y salgo otra vez fuera

Niebla en la nevera y to' tu clica por montera

Ya, ya aprenderás cuando las cosas se tuerzan

Es cuestión de saber escuchar, cuestión de fuerza

Cuando caminé desorientado bajo la tormenta

Cuando luché solo sin más armas que la tinta

Cuando todo el odio se apoyaba en mi balanza

Cuando nada me ayudaba, conservé mi esperanza

Cuando todo el mundo me pedía saldar cuentas

Cuando me ayudaba para escapar con la mierda

Cuando no sentía más que un nudo en la garganta

Cuando nada me ayudaba, conservé mi esperanza

La esperanza es pura, la esperanza es verde

Cuando crees que se pierde, remontas el vuelo y vuelve

Es como ver llover, saber que la luz espera

Fuera de tu oscuro karma, tu ser desarma a las fieras

Ves que danza la esperanza allí donde no imaginas

Está en paginas tachadas, fachadas que contaminan

Más allá de mentes, de metas inalcanzables

Más allá de tormentos, de tiempos insoportables

Soy mi propio juez, y así suicido alegrías

Nada sirve de vívere a un títere que no se fía

Escribo puntos suspensivos tendido en mi nido

Cautivo entre palabras, nunca fui vencido

Soy caminante de piel cambiante, mi fin es tu muerte

Destino inerte, la suerte es errante y llora

Mi canto incluso se ahoga, recluso en un foso

Mi mente es mi soga, mi droga, me miente y me roba

Rogar por este monje que no cree en tu paz voraz

Ayudarme a revivir tras esta blanca oscuridad

Espero no sé a qué, no sé a quién, no veo el edén

Soporto cien atmósferas de presión en mi sien

Trastornos de ansiedad, orfidal y tranxilium

Tu pandemónium, no manchará mi rap currículum;

coherencia

Mi camuflaje es mi transparencia

La diferencia sólo está en aprender de la experiencia

Aquí se sueñan paisajes y mundos por recorrer

Se enseña lo que alguien quiera aprender

Sé que querer es poder, y no querer joder es extraño

Cuando alguien tiene el poder

De hacer daño a este ermitaño huraño

Guardián que guarda su guarida, cura su herida

Mientras respira y deja su vida dormida

Sé que la esperanza fija mi balanza

Me hace ver mañanas de ayeres en la distancia

Su fragancia trae la calma, es perfume para el alma

Me doma y me despierta de este coma, se reencarna

En días de concordia, borra del mapa, mi fobia

Mientras tres mil setecientos cínicos me incordian

Recuerda mis complejos, son los tuyos

Mc suyo de murmullos y en tus odios no me incluyo

Recupero el respeto, destruyo el inconformismo

Sólo la esperanza me salva del negro abismo

Cuando caminé desorientado bajo la tormenta

Cuando luché solo sin más armas que la tinta

Cuando todo el odio se apoyaba en mi balanza

Cuando nada me ayudaba, conservé mi esperanza

Cuando todo el mundo me pedía saldar cuentas

Cuando me ayudaba para escapar con la mierda

Cuando no sentía más que un nudo en la garganta

Cuando nada me ayudaba, conservé mi esperanza

Бувають моменти, коли все йде повільно і ви напружені

Це час очікування, роботи та зборів

Вся моя скупчена енергія чекає всередині

Це почуття, любов до того, що ти чуєш

Читайте реп кожну мить, кожну секунду дня

Все заради одержимості, мене веде інтуїція

Багато сміялися, говорили мені дурниці

Мало хто мене підтримував, так, вони були моїм провідником

На цьому темному і густому підйомі чекає тисяча небезпек

Шлях туди не написано ні в одній книзі

Просто тваринний інстинкт разом із пробудженим розумом

Будь-які двері вам відчинить лише відмичка

Просто зрозумійте це правильно, це секрет, який приховує кожен воїн

Тільки немає нікого, хто міг би взяти кров з чорнильниці

Для мене я тільки вибрався з найглибшої ями

Що тільки не придумаєш, прибудь, розгомоні

Це горе тих, хто страждає хворобою заздрості

Я дивлюся свій реп, тому що це моє життя, моя лють

Він вбиває мої фобії, повільно і без співчуття

Я вкладаю своє серце в око цього циклону

І я даю своєму розуму час, щоб обдумати все

Надія, і десятиліття ходіння в багнюці

Вона розмовляла зі мною, вона сказала "ти король, не вагайся"

Ночі з отрутою в жилах, заблукані в клубах

За хмарами є ковток свіжого повітря, просто тримайся

Він завжди відчуває лаву в горлі, коли співає

Сьогодні зло проганяє, експериментуйте з чорнилом

Надія малює, душа їй ганьбу пропонує

Він відкриває двері силою свого розуму, хто він?

Завжди з проектами в голові, завжди план «D»

довгі погані смуги, як пустелі, мої кризи

Без води до катарсису я досяг оази

Коли я йшов дезорієнтованим під шторм

Коли я бився сам, не маючи іншої зброї, окрім чорнила

Коли вся ненависть лежала на моїх терезах

Коли мені нічого не допомагало, я зберігав надію

Коли всі просили мене звести рахунки

Коли він допомагав мені вийти з лайна

Коли я не відчув нічого, крім клубка в горлі

Коли мені нічого не допомагало, я зберігав надію

Коли ти, і ти, і ти стверджував, що мої друзі

І ти не встиг тихенько побалакати

Зі мною коли був той рак півграма

У формі смертельної залежності Де ти був, брате?

Якби вони пускали на мене лайно і ти був присутній

Сміятися завдяки їм за те, що вони крутіші, розумієте?

Тепер я пітнію, дякую, я став сильним

Я знаю, що маю лише себе, достатньо

Вони торкнулися моєї любові до себе, але я завжди вірив у себе

Коли я досяг дна, я написав, коли я народився заново

Коли я зливався з папером на своїх початках

Вперше я зрозумів, що це був мій початок як МС

У цій криниці слів я відсвіжаюся

Я п'ю з його вод, щоб спотніти решту

Кожен вирізав маніфест, оду свободі

Ті, хто йде за мною, піднімають кулак, це вірність

Життя, яке мені дала мати і боролася за нього

З трьох тисяч семисот циніків я вийшов неушкодженим

Я відчуваю стрес, я знімаю стрес і знову виходжу

Туман у холодильнику і вся твоя clica by montera

Так, ти навчишся, коли щось піде не так

Це питання вміння слухати, питання сили

Коли я йшов дезорієнтованим під шторм

Коли я бився сам, не маючи іншої зброї, окрім чорнила

Коли вся ненависть лежала на моїх терезах

Коли мені нічого не допомагало, я зберігав надію

Коли всі просили мене звести рахунки

Коли він допомагав мені вийти з лайна

Коли я не відчув нічого, крім клубка в горлі

Коли мені нічого не допомагало, я зберігав надію

Надія чиста, надія зелена

Коли ти думаєш, що це втрачено, ти летиш назад і повертаєшся

Це як бачити дощ, знаючи, що світло чекає

З вашої темної карми ваша істота обеззброює звірів

Ви бачите, що надія танцює там, де ви не можете собі уявити

Це на закреслених сторінках, фасадах, які забруднюють

За межами розуму, за межами недосяжних цілей

Поза муками, поза нестерпними часами

Я сам собі суддя, тому я кінчаю життя самогубством

Ніщо не служить їжею для маріонетки, яка не довіряє

Я пишу еліпси, що лежать у своєму гніздечку

У полоні між словами, я ніколи не був переможений

Я ходок мінливої ​​шкіри, мій кінець твоя смерть

Інертна доля, доля блукає і плаче

Мій спів навіть тоне, усамітнившись у ямі

Мій розум — моя мотузка, мій наркотик, він бреше мені і краде в мене

Моліться за цього монаха, який не вірить у ваш ненажерливий спокій

Допоможи мені відродитися після цієї білої темряви

Я чекаю не знаю чого, не знаю кого, я не бачу Еден

Я підтримую сто атмосфер тиску в скроні

Тривожні розлади, орфідні та транксилійні

Твоє пандемоніум не заплямує моє реп-резюме;

узгодженість

Мій камуфляж - моя прозорість

Різниця лише в навчанні на досвіді

Тут ви мрієте про краєвиди та світи для дослідження

Викладають те, чого хтось хоче навчитися

Я знаю, що бажання - це сила, а не бажання трахатися - дивно

Коли хтось має владу

Щоб зробити боляче цьому похмурому відлюднику

Охоронець, який охороняє своє лігво, лікує його рану

Як дихає і покидає спляче життя

Я знаю, що надія визначає мої терези

Це змушує мене бачити завтра або вчора на відстані

Його аромат заспокоює, це духи для душі

Він приборкує мене і пробуджує мене з цієї коми, він перевтілюється

У дні гармонії зітри мою фобію з карти

Тоді як три тисячі сімсот циніків мене турбують

Згадай мої комплекси, вони твої

Mc ваше ремство, і я не включаю себе в вашу ненависть

Я повертаю повагу, я знищую невідповідність

Тільки надія рятує мене від чорної безодні

Коли я йшов дезорієнтованим під шторм

Коли я бився сам, не маючи іншої зброї, окрім чорнила

Коли вся ненависть лежала на моїх терезах

Коли мені нічого не допомагало, я зберігав надію

Коли всі просили мене звести рахунки

Коли він допомагав мені вийти з лайна

Коли я не відчув нічого, крім клубка в горлі

Коли мені нічого не допомагало, я зберігав надію