Le Faqir - Abd Al Malik

Il balaie d’un revers de main le néant d’une vie en invoquant son propre vide;

Il essuie tous les parterres qu’il foule lui-même, en faisant dire à chacun de

ses souffles je t’aime;

Il récure, récuse le fait d'être lui, car s’il est ivre il est sobre aussi;

Le Faqir

Il travaille pour ce monde comme s’il allait vivre toujours et pour l’autre,

comme s’il allait mourir demain;

Il corrige les défauts enfouit au tréfonds de lui-même et se détourne du voile

des mystères;

Il chemine sur cette voie qui discrimine, qui détermine, celle qui était déjà

là avant même qu’il ne se détermine;

Le Faqir

Il médite, ferme les paupières sur l’oeil de chair et scrute avec l’oeil du

coeur;

Il réfléchit sur tout ce qui image, réfléchit sa propre image;

Il «Euréka», il s'écrit de toi toi, Ô messager de celui qui voit;

Le Faqir

Il observe la beauté en toute chose, en toute chose;

Il est d’abord ébloui par cet astre qui illumine les nuits, puis;

Il regarde, fixe ce soleil qui ne se couche pas, parce que tout change,

rien ne change;

Le Faqir

Il se lève, marche dans l'éternelle jeunesse;

Il voyage dans la vie comme l'étranger qui traverse la ville;

Il ne s’arrête nulle-part parce que chez lui est tellement de ce monde;

Le Faqir

Il ne se réjouit pas d’une bonne oeuvre qu’il aurait accomplit;

Il se réjouit de sa bonne action comme une faveur qu’on lui aurait accordée;

Il se réjouit d'être l’humble, d'être le simple;

Le Faqir

Il ne reproche et ne fait de reproche qu'à lui-même;

Il ne s’accroche qu'à ceux qui ont le bien, le bon et la beauté comme proche;

Il s’approche, se rapproche par la force de l’amour;

Le Faqir

Il est aimé et devient l’ouïe, le regard, la main et le pied;

Il est dans tout ce qui émane de son coeur exaucé;

Il est protégé par ce qu’il y a de plus élevé;

Le… Le Faqir

Воно змітає нікчемність життя, викликаючи власну порожнечу;

Він витирає всі клумби, на яких ступає сам, змушуючи всіх сказати

його дихання я люблю тебе;

Він нишпорить, заперечує, що є ним, бо якщо він п'яний, то теж тверезий;

Факір

Він працює для цього світу, ніби житиме вічно і для наступного,

ніби він завтра помре;

Він виправляє недоліки, закопані глибоко в ньому, і відвертається від завіси

загадки;

Він йде цією дорогою, яка розрізняє, що визначає, той, що вже був

там ще до того, як він сам визначиться;

Факір

Він медитує, закриває повіки на оці плоті і розглядає оком

серце;

Він розмірковує про весь той образ, відображає свій власний образ;

Це «Еврика», про тебе написано, о послане того, хто бачить;

Факір

Він спостерігає красу в усьому, у всьому;

Спочатку його засліплює ця зірка, що освітлює ночі, потім;

Він дивиться, дивиться на це сонце, що не заходить, бо все змінюється,

нічого не змінюється;

Факір

Він піднімається, ходить у вічній молодості;

Він мандрує по життю, як незнайомець, що проходить містом;

Він ніде не зупиняється, бо його дім такий світський;

Факір

Він не радіє доброму вчинку, який він зробив;

Він радіє своєму доброму вчинку, як наданій йому милості;

Він радіє тому, що він смиренний, що є простим;

Факір

Він лише дорікає і дорікає себе;

Він чіпляється тільки за тих, у кого є добро, добро і краса як близько;

Він наближається, наближається силою кохання;

Факір

Його люблять і він стає слухом, поглядом, рукою і ногою;

Він є в усьому, що випливає з його відповідального серця;

Його захищає те, що найвище;

The… The Faqir