M'Effacer - Abd Al Malik

Même si un de ces jours au Neuhof je redeviens MC de MJC

Critiquant la société, ma terre, mon pays nourricier

Parce que, excédé de ne trouver ni travail, ni métier

À cause, d’un pigment dans mon épiderme que j’aurais, soit disant en excès

Même si c’est vrai que c’est étrange de se sentir étranger chez soi

Sentir brûler sur soi le, le froid de l’indifférence ou de la haine au choix

Que, que toutes les ruelles en ville, redeviennent des chemins de croix,

du genre

«Monsieur: vos papiers !

Monsieur, vous désirez quoi ?»

Je sais quand même, que dans la chambre de l’appart' de ma tour

Je continuerais à invoquer l’amour

Jusqu'à ce que son règne vienne

Que la vie de chacun soit aussi, importante que la mienne

Même si cela m’essouffle même si, cela ne dure qu’une seconde

Ma vie, je la donnerais pour pouvoir vivre cette seconde

Caresser au moins de l'œil cette seconde, entr’apercevoir les ailes,

de cette seconde

Je pourrais bien brouiller les pistes

Changer cent milles fois de visage

Rayer mon nom de toutes les listes

Et m’effacer du paysage

Même si un de ces jours à Paris, je suis couronné, meilleur MC

Egotripant sur mon flow, mon fric, ma clique

Parce que, doré de platine par le grand public

À cause d’un tube, et de l’estime illusoire que cela procure

Même si se prétendent amis des gens que, que je ne connais pas

Que je devienne Ubu, qu’il y ait une cour autour de moi

Qu’on m’agresse d’amour à, à chaque fois qu’on me croise dans la rue

Que je rougisse, même noir, à chaque regard, se sentir nu

Je sais quand même, que, dans mon rôle de roi sans trône

L’amour, restera mon Royaume

Et même si, même si on me piédestal, et même si on me piétine

Je refuserais que la haine devienne ma routine

Même si, même si cela m’essouffle, même si cela ne dure qu’une seconde

Ma vie, je la donnerais, pour pouvoir vivre cette seconde

Caresser au moins de l'œil cette seconde, entr’apercevoir les ailes,

de cette seconde

Je pourrais bien brouiller les pistes

Changer cent milles fois de visage

Rayer mon nom de toutes les listes

Et m’effacer du paysage

Même si un de ces jours sous terre je suis, croqué par les vers

Me demandant si absent on m’aime, comme Jacques Brel

Parce que com-bien plus que moi sont bien portants

Et causent entre com-ptables du CD qui se vend

Même si c’est vrai que mon avis compte peu maintenant

Je me fais une raison parce que, parce qu’il comptait pas du tout avant

Alors on, on honorera ma mémoire, en chantant mes chansons

Ça me fait sourire, j'écrivais ces raps pour, pour leur propre oraison

Je sais quand même bien évidemment, plus que jamais

L’amour, la seule lumière qui ne s'éteint jamais

Si je devais remonter sur scène un jour

J’y chanterais «Hier encore» comme

Même si cela m’essouffle, même si cela ne dure qu’une seconde

Ma vie, je la donnerais, pour pouvoir vivre cette seconde

Caresser au moins de l'œil cette seconde, entr’apercevoir les ailes,

de cette seconde

Je pourrais bien brouiller les pistes

Changer cent milles fois de visage

Rayer mon nom de toutes les listes

Et m’effacer du paysage

Навіть якщо на днях у Нойхофі я знову стану MC MJC

Критикуючи суспільство, мою землю, мою прийомну країну

Тому що втомився не знайти роботу чи роботу

Через пігмент в епідермісі, якого я нібито маю в надлишку

Хоча це правда, що дивно відчувати себе чужим вдома

Відчуйте, як на вас палає холод байдужості чи ненависті

Щоб усі провулки в місті знову стали перехрестями,

виду

«Сер: ваші документи!

Пане, що ви хочете?

Хоча я знаю, що в спальні моєї квартири в вежі

Я буду продовжувати закликати любов

Поки не прийде його королівство

Нехай життя кожного буде таким же важливим, як і моє

Навіть якщо це змушує мене задихатися, навіть якщо це триває лише секунду

Своє життя я б віддав, щоб я міг прожити цю секунду

Попести хоча б оком цієї секунди, подивись на крила,

цієї секунди

Я міг би просто приховати сліди

Змінюй своє обличчя сто тисяч разів

Видалити моє ім’я з усіх списків

І стерти себе з пейзажу

Навіть якщо на днях у Парижі, я отримаю титул найкращого МС

Self-tripin' на мій потік, мої гроші, моя кліка

Тому що, позолочений платиною широкого загалу

Через удар і марену повагу, яку він приносить

Навіть якщо вони стверджують, що вони друзі людей, яких я не знаю

Хай я стану Убу, нехай буде навколо мене суд

Нападай на мене з любов’ю щоразу, коли зустрінеш мене на вулиці

Що я червонію, навіть чорний, з кожним поглядом відчуваю себе оголеним

Хоча я знаю, що в моїй ролі короля без трону

Любов залишиться моїм Царством

І навіть якщо, навіть якщо вони мене на п’єдестал, і навіть якщо вони мене топчуть

Я б не дозволив ненависті стати моєю рутиною

Навіть якщо, навіть якщо у мене перехопить подих, навіть якщо це триває лише секунду

Своє життя, я б віддав його, щоб мати можливість прожити цю секунду

Попести хоча б оком цієї секунди, подивись на крила,

цієї секунди

Я міг би просто приховати сліди

Змінюй своє обличчя сто тисяч разів

Видалити моє ім’я з усіх списків

І стерти себе з пейзажу

Навіть якщо на днях під землею я, покусаний черв'яками

Питаючи мене, чи немає, мене люблять, як Жака Бреля

Бо скільки-багато здорових за мене

І побалакайте серед бухгалтерів про компакт-диск, який продається

Навіть якщо це правда, що моя думка зараз маловажна

Я приймаю рішення, тому що він не мав жодного значення раніше

Тож ми вшануємо мою пам’ять, співаючи мої пісні

Змушує мене посміхнутися, я писав ці репи для власної молитви

Я все ще знаю, звичайно, більше ніж будь-коли

Любов, єдине світло, яке ніколи не гасне

Якби я колись повернувся на сцену

Я б заспівала «Вчора знову».

Навіть якщо у мене перехопить подих, навіть якщо це триває лише секунду

Своє життя, я б віддав його, щоб мати можливість прожити цю секунду

Попести хоча б оком цієї секунди, подивись на крила,

цієї секунди

Я міг би просто приховати сліди

Змінюй своє обличчя сто тисяч разів

Видалити моє ім’я з усіх списків

І стерти себе з пейзажу