Dynamo - Abd Al Malik, Ezra Koenig

C'était pendant les vacances d'été dans la cité

A l'époque j'étais à peine ado

Il y a donc déjà quelques années

Dans la rue je rêvais assis sur mon vieux vélo cross

Et de temps en temps regardais à gauche et à droite en attendant les autres

J'étais toujours à l’heure lorsqu’on se filait des rencards

J'étais le plus jeune et le plus sérieux

C'était en puissance tout le drame de mon histoire

Les autres arrivèrent donc sans se presser

Chacun sur son cheval à deux roues

Ils me regardèrent comme si j'étais fou

Alors Mustaaf pour me rassurer il m’a dit que c'était eu, pas moi qu'étaient

chelous

Après s'être copieusement insultés pour se convaincre qu’on s’aimait

Comme un essaim d’abeilles on s’est tous envolés

Je pédalais sur l’asphalte de mon destin

Comme un poisson dans l’eau qui se rêve requin

Mon frère aîné était là aussi mais ça l’ennuyait que je sois de la partie

C'était qu’une réticence passagère selon moi et le temps allait confirmer mon

avis

Quand la roue s’est désolidarisée de la fourche de mon vélo

Je l’ai regardée roulée, roulée, roulée

Et quelques secondes après l’accident mon frère m’a pris dans ses bras et on a

pleuré, pleuré, pleuré

Tout le temps qui passe qui s’est écoulé

Et les moments que j’arrive pas à oublier (x 2)

Le surlendemain après-midi devant la JEEP, le centre de prévention du quartier

Je jouais au ping-pong sur la table bétonnée

J’avais des pansements de partout à cause de l’accident alors par pitié on me

laissait gagner

Majid était là comme mon petit frère et moi comme son frère aîné

Qui pouvait se douter que dans quelques années le destin allait nous trier

Les mecs autour de la table ils gueulaient: «je prends le gagnant,

je prends le gagnant !»

C'étaient nos raquettes et nos balles mais on leur a laissé tellement que

c'était plus marrant

On est allé ensuite dans la cave de mon immeuble pour récupérer nos vélos

L’entrée était encombrée par des grands qui pompaient de la colle

Et ça nous faisait flipper grave, même s’ils étaient tous K. O

On a récupéré tant bien que mal nos motos sans moteur

Et on a roulé comme des fous jusqu’au parc Schumeister

Juste avant de prendre le pont on s’est dit «viens on fait la course»

C’est là que le pied de Majid il a glissé de la pédale et qu’il est tombé à

mi-course

Je me suis arrêté, catastrophé, et je l’ai regardé rouler, rouler, rouler

Et quelques secondes après son accident je l’ai pris dans mes bars et on a

pleuré, pleuré, pleuré

Tout le temps qui passe qui s’est écoulé

Et les moments que j’arrive pas à oublier (x 2)

Le week-end d’après tellement qu’il faisait soif

On a décidé d’aller se baigner au lac Achard

Avant qu’on y aille deux amis, qui sont morts depuis

Se sont mis à me vanner devant la bande parce que le respect n’a pas de prix

Ils étaient plus grands que moi alors j’ai rien dit

Mustaaf il a bien vu que j'étais dégoûté alors il m’a dit:

«Je te prends à l’arrière de mon vélo comme ça t’auras pas à pédaler

Vu que tes plaies elles sont pas encore vraiment cicatrisées !»

Je voulais refuser par fierté mais je me suis dit «Marlich»

Dans ce contexte ça voulait dire vas-y c’est pas grave je m’en fiche

Alors on s’est tous mis en mouvement et on est parti en gueulant

Quelque part entre «La horde sauvage» et «La guerre des boutons»

C'était à l'époque, que dis-je, à la grande époque de Bernard Hinault

Ca faisait vraiment classe en ce temps-là de faire du vélo

On était plus de cinquante sur la route, t’imagine

Têtes d’enfants déjà cassées et gueules citadines

Je sais plus trop d’ou est venue la queue-de-poisson

Un coup de poisse en plein milieu du peloton

Je ne sais ni pourquoi, ni comment mais je suis le seul à être tombé et à avoir

roulé, roulé, roulé

Et quelques secondes après mon accident on s’est tous pris dans les bras et on

a pleuré, pleuré, pleuré

Tout le temps qui passe qui s’est écoulé

Et les moments que j’arrive pas à oublier (x 2)

Paroles rédigées et annotées par la communauté française de Rap Genius

Це було під час літніх канікул у місті

На той час я був ще підлітком

Тож пройшло вже кілька років

На вулиці я мріяв сидіти на своєму старому крос-байку

І час від часу дивився наліво і направо в очікуванні інших

Я завжди був вчасно, коли ми ходили на побачення

Я був наймолодшим і найсерйознішим

Потенційно це була вся драма моєї історії

Тож інші прибули не поспішаючи

Кожен на своєму двоколісному коні

Вони дивилися на мене, як на божевільного

Тож Мустаф, щоб заспокоїти мене, сказав мені, що це було, а не мені

дивно

Після рясної образи один одного, щоб переконати один одного, що ми любимо один одного

Як бджолиний рій, ми всі полетіли

Я крутив педалі по асфальту своєї долі

Як риба у воді мріє бути акулою

Мій старший брат теж був там, але його турбувало, що я був там

На мою думку, це було лише тимчасове небажання, і час підтвердить моє

повідомлення

Коли колесо відірвалося від вилки мого велосипеда

Я дивився, як він котився, котився, котився

А через кілька секунд після аварії мій брат обійняв мене і нас

плакав, плакав, плакав

Весь час, що минув

І часи, які я не можу забути (x2)

Через два дні вдень перед JEEP, районним центром профілактики

Я грав у пінг-понг на бетонному столі

У мене були пов’язки від нещасного випадку, тому з жалю я був

нехай переможе

Маджид був там як мій молодший брат, а я як його старший брат

Хто б міг здогадатися, що за кілька років доля розбереться з нами

Хлопці навколо столу кричали: «Я візьму переможця,

Я беру переможця!»

Це були наші ракетки і м’ячі, але ми їх так багато залишили

було смішніше

Потім ми пішли в підвал моєї будівлі, щоб забрати велосипеди.

Під’їзд був переповнений високими людьми, які качали клей

І це нас злякало, навіть якщо вони всі були нокаутовані

Ми якось відновили наші мотоцикли без двигуна

І ми як божевільні їхали до парку Шумейстера

Якраз перед тим, як піднятися на міст, ми сказали: «Давайте мчати»

Ось де нога Маджида зіскочила з педалі, і він впав

на півдорозі

Я зупинився, спустошений, і дивився, як він котиться, котиться, котиться

І через секунди після його аварії я відвів його до своїх барів, і у нас було

плакав, плакав, плакав

Весь час, що минув

І часи, які я не можу забути (x2)

Вихідні після такої спраги

Ми вирішили поплавати в Лак-Ашард

Перед нами два друзі, які з тих пір померли

Почав віяти мене перед бандою, бо повага безцінна

Вони були більші за мене, тому я нічого не сказав

Мустаф побачив, що я був огидний, і сказав мені:

«Я візьму вас на задній частині свого велосипеда, щоб вам не довелося крутити педалі

Оскільки твої рани ще не загоїлися!»

Я хотів відмовитися з гордості, але подумав "Марліх"

У цьому контексті це означало, продовжуйте, це добре, мені все одно

Тож ми всі рушили й пішли з криком

Десь між «Дикою Ордою» та «Війною ґудзиків»

Це було в той час, що я кажу, у великий час Бернара Ено

У ті часи їздити на велосипеді було справді класно

Уявіть собі, у дорозі нас було більше п’ятдесяти

Вже розбиті дитячі голови та міські обличчя

Я не знаю, звідки взявся риб’ячий хвіст

Не пощастило посеред пелотону

Я не знаю чому і як, але я єдиний, хто впав і дістався

катаний, катаний, катаний

І через секунди після моєї аварії ми всі обнялися і ми

плакав, плакав, плакав

Весь час, що минув

І часи, які я не можу забути (x2)

Тексти, написані та анотовані французькою спільнотою Rap Genius