Ode à l'amour - Abd Al Malik

Il y eût temps où je faisais reproche à mon prochain

Si sa vie n'était pas proche de la mienne

Mais à présent mon c œur accueille toute forme

Il est un prairie pour les gazelles

Un cloître pour les moines

Un temple pour les idoles

Une Kaaba pour le pèlerin

Les tables de la Thora et le livre du Coran

Je professe la religion de l’amour et quelle que soit

La direction que prenne sa monture

Cette religion est ma religion et ma foi

J’ai pu voir qu’le livre de la vie n'était pas seulement composé d’encre et de

lettres

Mon c œur devient blanc comme neige

Lorsque je goûte les saveurs du «je t’aime»

Dans ton jardin les fleurs sont multiples mais l’eau est unique

Laisse-moi me vêtir de ton amour comme d’une tunique

Laisse-moi égrainer le chapelet de mon cœ ur dans ton souvenir

Laisse-moi crier au monde le parfum de mon désir

Le ciment de la providence nous lie comme les briques du secret

J'étais cuivre tu m’as rendu or toi l’Alchimiste de mon cœ ur

Toi qui a su gommer mes erreurs

Tu m’as tendu la main un jour et depuis je suis riche

Est-il pauvre celui qui vit dans ta niche?

En vérité qui est le pauvre, qui est le riche?

Je partirais paré des joyaux que tu m’as remis

N’est-ce-pas toi Siddhi qui m’a rendu vivant dans cette vie?

(x2)

L’amour: un océan sans fond, sans rivage

C’est le secret caché dans le cœ ur du sage

De toute éternité tu as lié

La merveilleuse histoire de l’humanité

Mon cœur fut transpercé par un rayon de soleil

Non pas l'étoile qui luit pour tous, celle qui les âmes éveillent

N’est croyant que celui qui aime l’autre comme lui-même

L’existence est un don mais trop peu de gens s'émerveillent

Parce que les tenus qu’elle revêt ne sont jamais les mêmes

Parce que l’apparence ne trompe que ceux qui s’y arrêtent

J’ai bu le vin de l’amour, les gens se sont changés en frère

Et me prennent pour fou ceux qui au lieu du c œur ont une pierre

Verse moi donc une autre coupe que je goutte enfin l 'ivresse

Ce n’est qu’une métaphore pour ceux qui comprennent

J’ai compris ce qu'était le bien à la lueur de mon cœ ur

Et la sincérité seule nous préserve de l’erreur

Les actes ne valent que par les intentions à chacun selon son but

Aimer l’autre quoi qu’il en coûte et envers soi mener la lutte

Dans ma poitrine est enfoui le trésor des justes

Si y en a pour un partageons y’en a pour tous

Et en vérité qui es-tu toi l’amour, toi que je cherche tant

J’ai perçu tant de mirages qui de loin portaient ton nom

Réponds, tu es le trésor caché, cherché par l’amant et l’aimé

Mais ne le savent que ceux qui de toi sont épris

Je veux être de ceux dont le visage porte la marque de ta proximité

Leur c œur gémit et tu les remplis du secret, du miel de cette vie

Tu brûles et tu soignes à la fois les maux

Et les mots me maquent pour oser dire

Que tu es la source de toutes choses

De toute éternité, ces mots sont gravés dans nos cœ urs

Je t’aime, je t’aime, je t’aime Ô Amour

Sois en sûr comme le soleil et la lune déchirent le ciel

Au cours de chacun de leur passage

L’amour est la couronne des actes

Fais de moi un Roi pour que je puisse donner le pacte

Fais de moi un Roi afin que je puisse donner ce pacte

Був час, коли я дорікав сусідові

Якби його життя не було близьким до мого

Але тепер моє серце вітає кожну форму

Є луг для газелей

Монастир для ченців

Храм для ідолів

Кааба для паломника

Таблички Тори та книга Корану

Я сповідую релігію кохання та інше

Напрямок його їзди

Ця релігія - моя релігія і моя віра

Я бачив, що книга життя складається не тільки з чорнила

листи

Моє серце стає білим, як сніг

Коли я куштую смак "Я люблю тебе"

У вашому саду багато квітів, але вода унікальна

Дозволь мені одягнутися в твою любов, як туніку

Дозволь мені нанизати чотки свого серця у твою пам’ять

Дозволь мені кричати на весь світ аромат мого бажання

Цемент провидіння зв’язує нас, як цеглинки таємниці

Я був мідним, ти зробив мене золотом, ти алхіміком мого серця

Ти, що знав, як стерти мої помилки

Одного разу ти звернувся до мене, і з тих пір я багатий

Він бідний, хто живе у вашій ніші?

Насправді хто бідний, хто багатий?

Я піду, прикрашений коштовностями, які ти мені подарував

Хіба ти Сіддхі не зробив мене живим у цьому житті?

(x2)

Любов: бездонний океан без берегів

Це таємниця, прихована в серці мудрих

З усієї вічності ти зв'язаний

Чудова історія людства

Моє серце пронизав сонячний промінь

Не та зірка, що світить для всіх, та, що пробуджує душі

Є лише віруючим, який любить іншого, як самого себе

Існування - це дар, але надто мало людей дивуються

Тому що вбрання, які вона носить, ніколи не бувають однаковими

Бо зовнішність обманює лише тих, хто на неї дивиться

Я випив вино кохання, люди стали братами

І зводять мене з розуму ті, у кого замість серця камінь

Тож налийте мені ще чашку, щоб я нарешті скуштував пияцтва

Це просто метафора для тих, хто розуміє

Я зрозумів, що добре, за світлом свого серця

І лише щирість утримує нас від помилок

Вчинки варті лише намірів кожного відповідно до його мети

Любити іншого будь-яку ціну і вести боротьбу

У моїх скринях похований скарб праведників

Якщо вистачить на одного, давайте поділимося, вистачить на всіх

І по правді, хто ти, коханий, ти, кого я так шукаю

Я здалека бачив стільки міражів, які носили твоє ім’я

Відповідай, ти — прихований скарб, якого шукають коханий і коханий

Але знають тільки ті, хто в тебе закоханий

Я хочу бути з тих, чиє обличчя несе знак твоєї близькості

Їхнє серце стогне, і ти наповнюєш їх таємницею, медом цього життя

Ви і спалюєте, і лікуєте недуги

І слів я не наважуюсь сказати

Що ти є джерелом усіх речей

На всю вічність ці слова врізалися в наші серця

Я люблю тебе, я люблю тебе, я люблю тебе, любов

Будьте впевнені, як сонце і місяць рвуть небо

Під час кожного їх проходження

Любов — вінець вчинків

Зробіть мене королем, щоб я міг дати угоду

Зробіть мене королем, щоб я міг дати цю угоду