Тень на стене - ДДТ

Дрожит на ветру одинокий цветок.

Набегает волна на белый песок.

Миллиарды улыбок перемолоты в пыль.

На моей голове колосится ковыль.

Скифы и Гунны в придорожном кафе…

Мир, каким его знали, подходит к концу.

Новый день в камуфляже, новый бог в галифе.

Потеря иллюзий расстояньям к лицу.

Всё, о чем я здесь знал, лежит под стеклом.

Всё, чем я дорожил, ждёт с ножом за углом.

Но я тебя помню, дорога моя.

Ты единственный праздник, и в этом весь я.

Объяснила начало, научила любить.

И когда умираешь, как с этим жить…

В сигаретном дыму пляшет письменный стол.

Он искал твоё слово, но его не нашёл.

Во мне столько лет распадалась еда.

Наблюдал, как топили в земле города.

Иногда полумёртвый, чаще еле живой…

Спасибо родная, что шагала со мной.

Пытался пробить выход в новую жизнь.

О чем ты жалеешь, давай расскажи.

Я не смог, но пытался, и на той стороне

Мне дышала свеча в одиноком окне.

Ваша концептуальность — желать и иметь.

В золотых черепах спит нейронная сеть.

Я искал справедливость, боясь утонуть

В своей собственной тьме, я прошёл этот путь.

Ты — Гималаи, ледяной океан.

Дорогая дорога, мой прекрасный роман.

Если ищете песен на этой волне,

Вам дорогу покажет моя тень на стене.

Тремтить на вітрі самотня квітка.

Набігає хвиля на білий пісок.

Мільярди посмішок перемолоти в пилюку.

На моїй голові колоситься ковила.

Скіфи та Гунни у придорожньому кафе.

Світ, яким його знали, добігає кінця.

Новий день у камуфляжі, новий бог у галіфі.

Втрата ілюзій відстаням до обличчя.

Все, що я тут знав, лежить під склом.

Все, чим я дорожив, чекає з ножем за рогом.

Але я тебе пам'ятаю, дорога моя.

Ти єдине свято, і в цьому я весь.

Пояснила початок, навчила кохати.

І коли вмираєш, як із цим жити…

У сигаретному диму танцює письмовий стіл.

Він шукав твого слова, але його не знайшов.

У мене стільки років розпадалася їжа.

Спостерігав, як топили у землі міста.

Іноді напівмертвий, частіше ледве живий.

Спасибі рідна, що йшла зі мною.

Намагався пробити вихід у нове життя.

Про що ти шкодуєш, давай розкажи.

Я не зміг, але намагався, і на тому боці

Мені дихала свічка у самотньому вікні.

Ваша концептуальність – бажати і мати.

У золотих черепах спить нейронна мережа.

Я шукав справедливість, боячись потонути

У своїй темряві я пройшов цей шлях.

Ти Гімалаї, крижаний океан.

Дорога дорога, мій чудовий роман.

Якщо шукаєте пісень на цій хвилі,

Вам дорогу покаже моя тінь на стіні.