О том, как женщины ходили жаловаться на мужчин к богу - Михаил Круг

Возле леса слышны стоны, буйный возглас: «Вошь ядрёный!», неприличные рыданья,

завыванья на мужчин,

Лепет женский, причитанья и сплошные обзыванья, вследствие гнусного обмана

сплошь без выгодных причин.

Нынче май, ну, а в апреле беспробудное веселье: Маша втюрилась по уши,

ночь гуляя напролёт,

Но любимый и желанный предал их любовь обману, испарился с продавщицей,

а у Маши уж живот!

Маша всех мужчин ругала, и тут женщин набежало всех обманутых окрестных с

животами и с детьми.

Вмиг наполнилась поляна жертв насилья и обмана, сколько ж можно измываться над

несчастными людьми?!

С пня трухлявого орала та, что двойню нагуляла:" надо кончить с ними разом,

чтобы знали, как бросать.

Бабы, нам ли много надо?

Кто бы шлёп с утра по заду, чтобы нам на день грядущий

настроение поднять!"

Только слезла с пня, как тут же две жены одного мужа клялись в верности с

зароком мужиков не отбивать.

Поносили грубым словом и презрением суровым, но молчали проститутки — им на это

наплевать!

Бабы скоро порешили: «Мужиков мы так любили, хоть бы разик изменили,

да охрипнем, если врём!»

Тут же разом все охрипли, кровь пошла без срока цикла, даже мама-героиня не

спаслась в знаменьи том!

Все видели кряхтели, бабы мести захотели и пошли толпою глупой к Богу с жалобой

большой:

Чтобы он мужей презренных к ним поставил на колени, а несчастных,

кротких женщин покровительствовал собой.

У ворот в Раю смятенье, прутся бабы без стесненья, на вратах — большая надпись:

«Если грешная войдёт,

У неё отсохнут груди и мужей уже не будет, потому что эта дырка как подмышкой

зарастёт!»

Бабы приостановились, у ворот толпой сгрудились, вроде дёрнулись, решились,

как базарные весы,

Но подумали, решили и ворота в Рай закрыли, в дань прельщенья, злого рока сей

запретной полосы.

И толпа их поредела: это ж бабы, знамо дело, без мужчин ведь стонет тело и

секс-шопов нету там.

Но уже назад вернулись, по два раза натянулись — вО как здорово заскучались по

любимым мужикам!

Біля лісу чути стогін, буйний вигук: «Вошь ядрений!», непристойні ридання,

завивання на чоловіків,

Лепет жіночий, голосіння і суцільні обзивання, внаслідок мерзенного обману

суцільно без вигідних причин.

Нині травень, ну, а в квітні безпробудні веселощі: Маша закохалася по вуха,

ніч гуляючи безперервно,

Але любий і бажаний зрадив їх любов обману, випарувався з продавщицею,

а у Маші вже живот!

Маша всіх чоловіків лаяла, і тут жінок набігло всіх ошуканих навколишніх з

животами і з дітьми.

Вмить наповнилася поляна жертв насильства і обману, скільки ж можна знущатися над

нещасними людьми?

З пня трухлявого репетувала та, що двійню нагуляла:" треба кінчити з ними разом,

щоб знали, як кидати.

Баби, нам багато треба?

Хто би шльоп з ранку по задню, щоб нам на день майбутній

настрій підняти!

Тільки злізла з пня, як тут дві дружини одного чоловіка клялися в вірності з

зароком мужиків не відбивати.

Поносили грубим словом і зневагою суворим, але мовчали повії — ним на це

наплювати!

Баби скоро вирішили: «Мужиків ми так любили, хоч би разик змінили,

так хрипнемо, якщо брешемо!»

Тут уже всі охрипли, кров пішла без терміну циклу, навіть мама-героїня не

врятувалась у прапорі тому!

Всі бачили кректі, баби помсти захотіли і пішли натовпом дурною до Бога зі скаргою

великий:

Щоб він мужів нікчемних до  них поставив на коліни, а нещасних,

лагідних жінок заступав собою.

У воріт Раю сум'яття, пруться баби без сорому, на брамі — великий напис:

«Якщо грішна увійде,

У неї відсохнуть груди і чоловіків уже не буде, тому що ця дірка як пахвою

заросте!»

Баби зупинилися, біля воріт натовпом скупчилися, начебто смикнулися, зважилися,

як базарні ваги,

Але подумали, вирішили і ворота в Рай закрили, в данину спокуси, злого року цього

забороненої смуги.

І натовп їх порідшав: це ж баби, звісно, ​​без чоловіків же стогне тіло і

секс-шопів немає там.

Але вже назад повернулися, по два рази натягнулися — як здорово занудьгували по

коханим мужикам!