Medley (Parts Of 'A Plague Of Lighthouse Keepers' And 'The Sleepwalkers') - Van Der Graaf Generator

At night, this mindless army, ranks unbroken by dissent

Is moved into action and their pace does not relent

In step, with great precision, these dancers of the night

Advance against the darkness — how implacable their might!

Eyes undulled by moon, their arms and legs akimbo

They walk and live, hoping soon to surface from this limbo

Their minds, anticipating the dawn of the day

Shall never know what’s waiting mere insight away

— too far, too soon

Senses dimmed in semi-sentience, only wheeling through this plane

Only seeing fragmented images, prematurely curtailed by the brain

But breathing, living, knowing in some measure at least

The soul which roots the matter of both Beauty and the Beast

From what tooth or claw does murder spring

From what flesh and blood does passion?

Both cut through the air with the pendulum’s swing

In deadly but delicate fashion

And every range of feeling is there in the dream

And every logic’s reeling in the force of the scream;

The senses sting

And though I may be dreaming and reality stalls

I only know the meaning of sight and that’s all

And that’s nothing

The columns of the night advance

Infectiously, their cryptic dance

Gathers converts to the fold —

In time the whole raw world will pace these same steps

On into the same bitter end

Somnolent muster — now the dancing dead

Forsake the shelter of their secure beds

Awaken to a slumber whose depths they dread

As if the ground they tread would give way

Beneath the solemn weight of their conception

I’d search the hidden corners of all this world

Make reason of the sensory whorl

If I only had time

But soon the dream is ended

Tonight, before you lay down to the sweetness of your sleep

Do you question your surrender to the drop from Lover’s Leap

Or does the anaesthetic darkness take hold on its very own?

Does your body rise in service with not one dissenting groan?

These waking dreams of life and death

In the mirror are twisted and buckled;

Lashes flicker, a catch of breath

Skin whitening at the knuckles

The army of sleepwalkers shake their limbs and are loose

And though I am a talker, I can phrase no excuse

Not to rise again

In the chorus of the night-time I belong

And I, like you, must dance to that moonlight song

And in the end I, too, must pay the cost of this life

If all is lost none is known

And how could we lose what we’ve never owned?

Oh, I’d search out every knowledge that I could find

Unravel all the mysteries of mind

If I only had time

If I only had time

But soon my time is ended

Вночі ця безглузда армія вишиковується, незламна незгодою

Вони приступають до дії, і їхній темп не знижується

В такті, з великою точністю, ці танцюристи ночі

Наступайте проти темряви — яка невблаганна їхня могутність!

Очі потьмяніли від місяця, їхні руки й ноги підбочені

Вони ходять і живуть, сподіваючись незабаром вийти з цієї підвішеної ситуації

Їхній розум, передчуваючи світанок дня

Ніколи не дізнаєшся, що чекає простого розуміння

— надто далеко, надто рано

Почуття затьмарені в напівчуттєвості, лише обертаючись крізь цю площину

Бачити лише фрагментовані зображення, передчасно скорочені мозком

Але принаймні дихати, жити, знати в якійсь мірі

Душа, яка вкорінює матерію як Красуні, так і Чудовища

З якого зуба чи кігтя виникає вбивство

З якої плоті і крові пристрасть?

Обидва розрізають повітря за допомогою маятника

У смертоносний, але делікатний спосіб

І кожен діапазон почуттів є у сні

І кожна логіка хитається від сили крику;

Почуття пекуче

І хоч я, можливо, мрію, а реальність зупиняється

Я знаю лише значення зіру, і це все

І це нічого

Колони ночі наступають

Заразливо, їхній загадковий танець

Збирає конверти у згорнуту —

З часом увесь необроблений світ крокуватиме цими ж кроками

На той самий гіркий кінець

Сонний мустер — тепер танцюючі мерці

Покиньте притулок їхніх надійних ліжок

Прокинутися до дрімоті, глибини якої вони бояться

Ніби земля, по якій вони ступають, поступиться

Під урочистою вагою їхнього зачаття

Я б шукав приховані куточки всього цього світу

Зрозумійте чуттєвий коловорот

Якби у мене був час

Але незабаром сон закінчився

Сьогодні ввечері, перш ніж лягти до солодкого сну

Ви сумніваєтеся у своїй капітуляції перед падінням із Lover’s Leap

Або анестетична темрява опановує сама по собі?

Чи піднімається ваше тіло в службі без жодного незгодного стогону?

Ці сни наяву про життя і смерть

У дзеркалі кручені та пряжки;

Вії мерехтять, перехоплює подих

Відбілювання шкіри на кісточках пальців

Армія лунатиків трясе кінцівками та розхитується

І хоча я балакун, я не можу виправдати

Щоб не піднятися знову

У хорі ночі я належу

І я, як і ти, мушу танцювати під цю місячну пісню

І врешті-решт я теж повинен заплатити за це життя

Якщо все втрачено, ніхто не відомий

І як ми могли втратити те, чого ніколи не мали?

О, я б шукав усі знання, які міг знайти

Розгадайте всі таємниці розуму

Якби у мене був час

Якби у мене був час

Але незабаром мій час закінчився