The Sleepwalkers - Van Der Graaf Generator

At night, this mindless army, ranks unbroken by dissent

Is moved into action and their pace does not relent

In step, with great precision, these dancers of the night

Advance against the darkness — how implacable their might!

Eyes undulled by moon, their arms and legs akimbo

They walk and live, hoping soon to surface from this limbo

Their minds, anticipating the dawn of the day

Shall never know what’s waiting mere insight away

— too far, too soon

Senses dimmed in semi-sentience, only wheeling through this plane

Only seeing fragmented images, prematurely curtailed by the brain

But breathing, living, knowing in some measure at least

The soul which roots the matter of both Beauty and the Beast

From what tooth or claw does murder spring

From what flesh and blood does passion?

Both cut through the air with the pendulum’s swing

In deadly but delicate fashion

And every range of feeling is there in the dream

And every logic’s reeling in the force of the scream;

The senses sting

And though I may be dreaming and reality stalls

I only know the meaning of sight and that’s all

And that’s nothing

The columns of the night advance

Infectiously, their cryptic dance

Gathers converts to the fold —

In time the whole raw world will pace these same steps

On into the same bitter end

Somnolent muster — now the dancing dead

Forsake the shelter of their secure beds

Awaken to a slumber whose depths they dread

As if the ground they tread would give way

Beneath the solemn weight of their conception

I’d search the hidden corners of all this world

Make reason of the sensory whorl

If I only had time

But soon the dream is ended

Tonight, before you lay down to the sweetness of your sleep

Do you question your surrender to the drop from Lover’s Leap

Or does the anaesthetic darkness take hold on its very own?

Does your body rise in service with not one dissenting groan?

These waking dreams of life and death

In the mirror are twisted and buckled;

Lashes flicker, a catch of breath

Skin whitening at the knuckles

The army of sleepwalkers shake their limbs and are loose

And though I am a talker, I can phrase no excuse

Not to rise again

In the chorus of the night-time I belong

And I, like you, must dance to that moonlight song

And in the end I, too, must pay the cost of this life

If all is lost none is known

And how could we lose what we’ve never owned?

Oh, I’d search out every knowledge that I could find

Unravel all the mysteries of mind

If I only had time

If I only had time

But soon my time is ended

Вночі ця бездумна армія стоїть у рядах, не зламаних інакомисленнями

Переходять у дію, і їх темп не зменшується

Ці танцюристи ночі крокують із великою точністю

Рухайтеся проти темряви — яка непримиренна їхня сила!

Очі, розкриті місяцем, їхні руки й ноги підведені

Вони ходять і живуть, сподіваючись незабаром вийти з цього підвіски

Їхній розум, передчуваючи світанок дня

Ніколи не дізнається, що чекає простого розуміння

— занадто далеко, надто рано

Почуття потьмяніли в напіврозумі, лише крутячись крізь цей літак

Бачити лише фрагментовані зображення, передчасно згорнуті мозком

Але дихати, жити, знати в якійсь мірі принаймні

Душа, яка викорінює матерію як Красуні, так і Чудовиська

З якого зуба чи кігтя виникає вбивство

З якої плоті й крові походить пристрасть?

Обидва розрізають повітря за допомогою гойдання маятника

Смертельно, але делікатно

І всі діапазони почуттів є у сні

І кожна логіка хитається від сили крику;

Почуття щипають

І хоча я може мрію, а реальність зупиняється

Я знаю лише значення зору, і це все

І це нічого

Стовпи нічного передування

Заразливий, їхній загадковий танець

Збирає новонавернених до —

Згодом весь сирий світ піде цими самими кроками

У той самий гіркий кінець

Сонний збір — тепер танцюючий мертвий

Покиньте притулок їхніх надійних ліжок

Прокиньтеся до сну, глибин якого вони бояться

Ніби земля, на яку вони ступають, поступиться

Під урочистою вагою їхнього зачаття

Я б шукав потаємні куточки усього світу

Зробіть причину чуттєвого обертання

Якби я тільки мав час

Але незабаром мрія закінчується

Сьогодні ввечері, перш ніж лягти, відчути солодкість сну

Ви сумніваєтеся у своїй капітуляції перед падінням із Lover’s Leap

Або анестетична темрява бере участь сама по собі?

Чи підіймається твоє тіло в служінні без жодного незгодного стогону?

Ці сни наяву про життя і смерть

У дзеркалі скручені й застебнуті;

Вії мерехтять, перехоплює подих

Відбілювання шкіри в суглобах пальців

Армія лунатів трясе своїми кінцівками і розслабляється

І хоча я розмовник, я не можу не виправдовуватися

Щоб не вставати знову

У хорі ночі я належу

І я, як і ви, мушу танцювати під цю місячну пісню

І зрештою я теж мушу заплатити ціну цього життя

Якщо все втрачено, ніхто не відомий

І як ми можемо втратити те, чим ніколи не володіли?

О, я б шукав усі знання, які міг би знайти

Розгадайте всі таємниці розуму

Якби я тільки мав час

Якби я тільки мав час

Але незабаром мій час закінчився