House With No Door - Van Der Graaf Generator

There’s a house with no door and I’m living there

At nights it gets so cold and the days are hard to bear inside.

There’s a house with no roof, so the rain creeps in,

Falling through my head as I try to think out time.

I don’t know you, you say you know me, that may be so,

There’s so much that I am unsure of …

You call my name, but it sounds unreal, I forget how I feel,

My body’s rejecting the cure.

There’s a house with no bell, but then nobody calls;

I sometimes find it hard to tell if any are alive at all outside.

There’s a house with no sound;

yes, it’s quiet there …

There’s not much point in words if there’s no-one to share in time.

I’ve learned my lines, I know them so well, I am ready to tell

Whoever will finally come in Of the line in my mind that’s cold in the night, it doesn’t seem right

When there’s that little dark figure running …

There’s a house with no door and there’s no living there:

One day it became a wall … well I didn’t really care at the time.

There’s a house with no light, all the windows are sealed,

Overtaxed and strained

NOW NOTHING IS REVEALED BUT TIME

I don’t know you, you say you know me, that may be so,

There’s so much that I am unsure of …

You call my name, but it sounds unreal, I forget how I feel,

My body’s rejecting the cure …

Won’t somebody help me ???

Є будинок без дверей, і я там живу

Вночі стає так холодно, і всередині важко витримати дні.

Є будинок без даху, тому дощ підкрадається,

Падають у моїй голові, коли я намагаюся подумати про час.

Я не знаю тебе, ти кажеш, що знаєш мене, можливо, це так,

Є стільки всього, у чому я не впевнений...

Ти називаєш моє ім’я, але це звучить нереально, я забуваю, що я відчуваю,

Моє тіло відкидає ліки.

Є будинок без дзвоника, але ніхто не дзвонить;

Мені інколи важко сказати, чи хтось загалом живий назовні.

Є будинок без звуку;

так, там тихо...

Немає сенсу в словах, якщо вчасно нема з ким поділитися.

Я вивчив свої репліки, я так добре їх знаю, що готовий розповісти

Хто б, нарешті, не ввійшов у мою думку, що холодно вночі, це не здається правильним

Коли ця маленька темна фігурка біжить...

Є будинок без дверей і там нема жити:

Одного разу це стало стіною… Ну, тоді мені було байдуже.

Там будинок без світла, всі вікна забиті,

Переобтяжений і напружений

ЗАРАЗ НІЧОГО НЕ ВИКРИТО, КРІМ ЧАСУ

Я не знаю тебе, ти кажеш, що знаєш мене, можливо, це так,

Є стільки всього, у чому я не впевнений...

Ти називаєш моє ім’я, але це звучить нереально, я забуваю, що я відчуваю,

Моє тіло відкидає ліки...

Мені хтось не допоможе???