Ветры и туманы - 7Б, Чёрный Обелиск

Ветры и туманы, вёрсты и столбы,

пыльные дороги да окраины страны

И нервное мелькание деревьев и огней,

всё так же будет продолжаться до моих последних дней.

Закаты и рассветы, холод и дожди,

всё постепенно исчезает и остаётся позади

И только смутные сомненья приходят вдруг порой,

зачем я здесь, но всё идёт само собой

Мимо посёлков и столиц, мимо оград и вдоль границ,

столько раз, и столько разных лиц

И толпы взрослых и детей, как стаи глупых голубей,

столько лет, и столько долгих, долгих дней

Ночные разговоры и споры до утра,

пустые, в общем, споры о смысле бытия

И бледное мерцанье таких далёких звёзд,

и бездна расстояний, что всегда меня зовёт

Мимо посёлков и столиц, мимо оград и вдоль границ,

столько раз, и столько разных лиц

И толпы взрослых и детей, как стаи глупых голубей,

столько лет, и столько долгих, долгих дней

Мимо посёлков и столиц, мимо оград и вдоль границ,

столько раз, и столько разных лиц

И толпы взрослых и детей, как стаи глупых голубей,

столько лет, и столько долгих, долгих дней

(Пепел, 2002)

Вітри і тумани, версти і стовпи,

курні дороги та околиці країни

І нервне миготіння дерев та вогнів,

все таке продовжуватиметься до моїх останніх днів.

Захід сонця і світанку, холод і дощі,

все поступово зникає і залишається позаду

І тільки смутні сумніви приходять раптом часом,

навіщо я тут, але все йде само собою

Повз селищ і столиць, повз огорожі й вздовж кордонів,

стільки разів, і стільки різних осіб

І натовпи дорослих і дітей, як зграї дурних голубів,

стільки років, і стільки довгих, довгих днів

Нічні розмови та спори до ранку,

порожні, загалом, суперечки про сенс буття

І бліде мерехтіння таких далеких зірок,

і безодня відстаней, що завжди мене кличе

Повз селищ і столиць, повз огорожі й вздовж кордонів,

стільки разів, і стільки різних осіб

І натовпи дорослих і дітей, як зграї дурних голубів,

стільки років, і стільки довгих, довгих днів

Повз селищ і столиць, повз огорожі й вздовж кордонів,

стільки разів, і стільки різних осіб

І натовпи дорослих і дітей, як зграї дурних голубів,

стільки років, і стільки довгих, довгих днів

(Попіл, 2002)