Ну вот и всё - Сурганова и Оркестр

Ну вот и всё, и я ушла, как первый снег,

Под звон оков, под громкий смех,

Под праздность суеты, где ты Не поглядишь мне вслед…

Ну вот и всё, заносит замки на песке

Уставший ветер, он в тоске,

Стучится в чёрное стекло окна, где я одна…

Ну вот и всё, мне жаль себя, как жаль и тех,

Кто босиком на сквозняке,

Сжимаясь, молятся теплу,

Закалка эта ни к чему, ни впрок,

Уж вышел срок…

Ну вот и всё, мне холодно у этих стен,

Прижавшись к ним я простужусь,

Под землю в ад, под солнце в степь

Куда-нибудь пойду и заблужусь.

Ну ось і все, і я пішла, як перший сніг,

Під дзвін кайданів, під гучний сміх,

Під ледарство метушні, де ти не подивишся мені вслід ...

Ну ось і все, заносить замки на піску

Втомлений вітер, він у тузі,

Стукає у чорне скло вікна, де я одна…

Ну ось і все, мені шкода себе, як шкода і тих,

Хто босоніж на протягу,

Стискаючись, моляться теплу,

Загартування це ні до чого, ні про запас,

Вже вийшов термін…

Ну ось і все, мені холодно у цих стін,

Притиснувшись до ними я простужусь,

Під землю в пекло, під сонце в степ

Кудись піду і заблукаю.