Таня - Джан - Гарик Кричевский

Не приеду я в этот город вновь,

Не увижу я первую любовь.

Разделяет нас океан,

Где же ты моя, Таня-джан.

Помнишь как тебе я дарил цветы,

Для тебя писал песни и стихи,

Но потом этап в Магадан,

Где же ты моя, Таня-джан.

Жил я как умел, по земле бродил,

И бывало мне не хватало сил.

Но со мной был твой талисман,

Где же ты моя, Таня-джан.

Где-то далеко, на краю земли

Я не знаю что вспоминаешь ты:

Может быть далекий Севан,

Где же ты моя, Таня-джан

Много лет прошло, все как на духу,

Я опять пришел к дому твоему.

Но соседи прячут глаза,

У меня на сердце тоска.

«Ахтамар"возьму, соберу друзей,

Все им расскажу о судьбе своей.

И поедем мы в Дилижан,

Где же ты моя, Таня-джан.

Не приїду я в це місто знову,

Не побачу я першого кохання.

Розділяє нас океан,

Де ж ти моя, Таня-джан.

Пам'ятаєш як тобі я дарував квіти,

Для тебе писав пісні та вірші,

Але потім етап у Магадан,

Де ж ти моя, Таня-джан.

Жив я як умів, по землі блукав,

І бувало мені бракувало сил.

Але зі мною був твій талісман,

Де ж ти моя, Таня-джан.

Десь далеко, на краю землі

Я не знаю що згадуєш ти:

Можливо далекий Севан,

Де ж ти моя, Таня-джан

Багато років минуло, все як на духу,

Я знову прийшов до свого твого.

Але сусіди ховають очі,

У мене на серце туга.

"Ахтамар" візьму, зберу друзів,

Всі їм розповім про свою долю.

І поїдемо ми в Діліжан,

Де ж ти моя, Таня-джан.