Адель - Оргия праведников

Пастушка Адель прибежала на луг

Ромашкам доверить беседу.

Вчера в ее дом с предложением рук

Явились три юных соседа —

Был Пауль так весел, а Густав так мил,

А Мартин сыграл ей на флейте,

Цветочки, откройте, кто искренним был,

Малютку Адель пожалейте!

Уж вечер настал, и истоптанный луг

Стоит без единой ромашки.

Адель стебелек выпускает из рук,

Сама чуть не плачет, бедняжка;

Еще бы!

Ведь Пауль так весел, а Густав так мил,

А Мартин играет на флейте,

И кто из них сердце пастушки пленил,

Адель не поймет, хоть убейте!..

Вот годы промчались, в трактир у моста

Зашли мы узнать об Адели.

Адель вышла замуж и стала толста,

Узнать ее вы б не сумели!

А кто ее муж-то?

Да вон третью кружку

Пьет он под шницель с капустой!

И хоть подойдете,

Вы вряд ли поймете —

Он Пауль, иль Мартин, иль Густав…

Мораль вывожу не за тем, чтоб смутить

Пастушек, невинных бедняжек,

Мне просто досадно по лугу бродить,

Когда он лишился ромашек;

Итак —

Пусть Пауль ваш весел, а Густав пусть мил,

А Мартин отрада для слуха,

Но все же Три разных дороги

Дадут вам в итоге

Лишь красную рожу да брюхо,

Капустой набитое брюхо!..

Пастушка Адель прибігла на луг

Ромашкам довірити розмову.

Вчора в її будинок з пропозицією рук

З'явилися три юні сусіди —

Був Пауль такий веселий, а Густав такий милий,

А Мартін зіграв їй на флейті,

Квіти, відкрийте, хто щирим був,

Малютку Адель пошкодуйте!

Вже вечір настав, і витоптаний луг

Стоїть без жодної ромашки.

Адель стеблинок випускає з рук,

Сама мало не плаче, бідолаха;

Ще б!

Адже Пауль такий веселий, а Густав такий милий,

А Мартін грає на флейті,

І хто з них серце пастушки полонив,

Адель не зрозуміє, хоч убийте!

Ось роки промчали, в трактор біля мосту

Зайшли ми дізнатися про Аделі.

Адель вийшла заміж і стала товста,

Дізнатися її ви не б зуміли!

А хто її чоловік?

Так, він третій кухоль

П'є він під шницель з капусти!

І хоч підійдете,

Ви вряд ли зрозумієте —

Він Пауль, іль Мартін, іль Густав...

Мораль виводжу не за тим, щоб збентежити

Пастушок, невинних бідолах,

Мені просто прикро по лузі блукати,

Коли він втратив ромашок;

Отже —

Хай Пауль ваш веселий, а Густав нехай милий,

А Мартін відрада для слуху,

Але все ж Три різні дороги

Дадуть вам у підсумку

Лише червону пику та черево,

Капустою набите черево!