Два крыла - V стихий

В облаках брезжит рассвет,

Золотые львы распустили гривы.

Скоро им над землёй парить

По следам надежд

В каменной пустыне.

Горизонт не станет ближе,

Даль снова тебя не слышит.

Безумство бежать за ветром бесконечно…

За мечту все отдать, вдаль лететь,

Опалять два крыла…

Не боясь всё потерять.

Так пленит страсть огня,

Не любя — не понять,

Что, взлетев, я паду ради тебя!

Есть сердца, что не сбить с пути.

Странник без мечты

Не разберёт, куда идти…

Лишь тебе только выбирать —

Вольным ветром быть

Или дорогу знать…

Горизонт не станет ближе,

Даль снова тебя не слышит.

Безумство бежать за ветром бесконечно…

За мечту все отдать, вдаль лететь,

Опалять два крыла…

Не боясь всё потерять.

Так пленит страсть огня,

Не любя — не понять,

Что, взлетев, я паду ради тебя!

За мечту все отдать, вдаль лететь,

Опалять два крыла…

Не боясь всё потерять.

Так пленит страсть огня,

Не любя — не понять,

Что, взлетев, я паду ради тебя!

В хмарах гребить світанок,

Золоті леви розпустили гриви.

Скоро їм над землею ширяти

За слідами надій

У кам'яній пустелі.

Горизонт не стане ближче,

Далі знову тебе не чує.

Безумство бігти за вітром нескінченно…

За мрію все віддати, вдалину летіти,

Опаляти два крила.

Не боячись усе втратити.

Так полонить пристрасть вогню,

Не люблячи — не зрозуміти,

Що, злетівши, я спаду заради тебе!

Є серця, що не збити з шляху.

Мандрівець без мрії

Не розбере, куди йти…

Лише тобі лише обирати—

Вільним вітром бути

Або дорогу знати.

Горизонт не стане ближче,

Далі знову тебе не чує.

Безумство бігти за вітром нескінченно…

За мрію все віддати, вдалину летіти,

Опаляти два крила.

Не боячись усе втратити.

Так полонить пристрасть вогню,

Не люблячи — не зрозуміти,

Що, злетівши, я спаду заради тебе!

За мрію все віддати, вдалину летіти,

Опаляти два крила.

Не боячись усе втратити.

Так полонить пристрасть вогню,

Не люблячи — не зрозуміти,

Що, злетівши, я спаду заради тебе!