Только что-то опять пополам - Жанна Бичевская

Ты февраль на душе — моя грусть и дорога,

Апельсиновый снег по полям.

Только сани в полет, только сердце не дрогнет,

Только что-то опять пополам.

Ни земли, ни зенита — лишь хлопья, и ветер.

Девять радуг, цветное тряпье.

Может быть нас с тобою и нету на свете,

Лишь две тени да сердце мое.

Лучше б ты меня смехом своим не дразнила,

Лучше б мне лошадей не стегать.

Только кружится вороном снег над Россией,

Только в поле снега, как стога.

Только вам не понять, только мы не заплачем.

Может завтра за город свезут,

Поведут мою душу заснеженным плацем

И сотрут, как стирают слезу.

Ти лютий на душі — мій сум і дорога,

Апельсиновий сніг по полях.

Тільки сани в політ, тільки серце не здригнеться,

Тільки щось знову навпіл.

Ні землі, ні зеніту — лише пластівці, і вітер.

Дев'ять веселок, кольорове ганчір'я.

Може бути нас з тобою і немає на світі,

Лише дві тіні та серце моє.

Краще б ти мене сміхом своїм не дратувала,

Краще б мені коней не стібати.

Тільки кружляє вороном сніг над Росією,

Тільки в поле снігу, як стоги.

Тільки вам не зрозуміти, тільки ми не заплачемо.

Може завтра за місто звезуть,

Повуть мою душу засніженим плацем

І струть, як стирають сльозу.