Окрасился месяц багрянцем - Жанна Бичевская

Окрасился месяц багрянцем,

Где волны шумели у скал.

«Поедем, красотка, кататься,

Давно я тебя поджидал».

«Поедем, красотка, кататься,

Давно я тебя поджидал».

Кататься с милым согласна,

Я волны морские люблю.

«Дай парусу полную волю,

Сама же я сяду к рулю».

«Ты правишь в открытое море,

Где с бурей не справиться нам.

В такую шальную погоду

Нельзя доверяться волнам».

«Нельзя?

Почему ж, дорогой мой?

А в горькой, минувшей судьбе,

Ты помнишь, изменщик коварный,

Как я доверялась тебе?»

«Меня обманул ты однажды.

Сегодня тебя провела.

Ты чувствуешь гибель, презренный!

Как трус побледнел, задрожал.»

Всю ночь волновалося море,

Кипела морская волна.

А утром качались на волнах

Лишь щепки того челнока.

А утром качались на волнах

Лишь щепки того челнока.

Забарвився місяць багрянцем,

Де хвилі шуміли біля скал.

«Поїдемо, красуня, кататися,

Давно я на тебе чекав».

«Поїдемо, красуня, кататися,

Давно я на тебе чекав».

Кататися з милим згодна,

Я хвилі морські люблю.

«Дай вітрила повну волю,

Сама ж я сяду до керма».

«Ти правиш у відкрите море,

Де з бурею не впоратися нам.

В таку шалену погоду

Не можна довірятися хвилі».

«Не можна?

Чому ж, любий мій?

А в гіркій, минулій долі,

Ти пам'ятаєш, зрадник підступний,

Як я довірялася тобі?»

«Мене обдурив ти  одного разу.

Сьогодні тебе провела.

Ти відчуваєш загибель, ганебний!

Як боягуз зблід, затремтів.

Всю ніч хвилювалося море,

Кипіла морська хвиля.

А вранці гойдалися на хвилях

Лише тріски того човника.

А вранці гойдалися на хвилях

Лише тріски того човника.