Avec la tête, avec le cœur - Claude François

Un dimanche soir d’hiver

Il pleure le petit garçon

Car il retourne à la pension

Dans l’auto qui le reconduit

Il sanglote sans dire un mot

Les yeux baissés et le cœur gros

Sa mère le rassure tout bas

Tu vas bien t’amuser là-bas

Il a dit oui avec la tête

Il a dit non avec le cœur

Il a sourit avec la tête

Il a pleuré avec le cœur

Le petit garçon est grand

Il vient juste d’avoir seize ans

C’est presque un homme maintnant

Voilà qu’il est amoureux

Et ce soir il court la chrcher

Mais elle a une voix changée

Tu m’en veux pas mais tu sais nous deux

Tu sais ce n'était pas sérieux

Зимовий недільний вечір

Він плаче маленький хлопчик

Тому що він повертається до школи-інтернату

В машині, яка везе його назад

Він ридає, не кажучи ні слова

Очі опущені, а на серці тяжко

Мама тихо заспокоює його

Вам там буде весело

Він сказав так головою

Серцем сказав ні

Він посміхнувся головою

Він плакав від серця

Маленький хлопчик великий

Йому щойно виповнилося шістнадцять

Тепер він майже чоловік

Тепер він закоханий

І сьогодні ввечері він веде полювання

Але у неї змінився голос

Ти не звинувачуєш мене, але ти знаєш нас двох

Ви знаєте, що це було несерйозно