Сталкер - ГРОТ

На одинокой остановке пусто, на этой улице жили цыгане

Извилистый и темный путь стал, что тебя сюда так тянет?

Все это прошлое давай обрежем, эти демоны лежат на свалке,

Но ночами мое побережье посещает из прошлого сталкер

Это я сам, за капюшоном мои детские глаза и черные брови

Этот пацан просит никогда его не предавать, давит на совесть

Этот мир весь одичал и оскален, да пустой как выжженный остров

Только ты есть, незнакомый, чужой, но единственный рядом взрослый

Я взял за руку себя трехлетнего, ты не знаешь, откуда и кто я

Расправляй паруса, завтра будет ветрено, там впереди я все подготовил

Припев:

Темная ночь, лабиринт, мы с глазами завязанными

Кто это шёпотом нам дорогу подсказывает?

Упрямо на зов мы идем, а он лишь отдаляется,

Но узнаем себя в этом зове, когда не почувствуем ног

Темная ночь, лабиринт, мы с глазами завязанными

Кто это шёпотом нам дорогу подсказывает?

Упрямо на зов мы идем, а он лишь отдаляется,

Но узнаем себя в этом зове, когда не почувствуем ног

Мне на голову набросили мешок, я увидел старика, а лицо не успел

Он говорит о шаге, что еще не совершен

Говорит, что пришел передать мне доспех

Мои руки завязаны за спину, почему не пошел я здесь засветло?

Только голосом тихо и вкрадчиво возьми тайну и спрячь ее

Я один из вариантов твоего пути, теперь ты вырос, можешь сам определиться

Заправляй паруса, ведь ветер стих, ты узнаешь меня в зеркале лет через 30

Теперь ты принимаешь решение, компас и карта лежат в кармане

За каждым шагом ждет разветвление, какое прошлое моим станет

Я не спускаю с тебя глаз и жду, хоть и не могу больше здесь оставаться

Черная ночь, я один тут, растворилась в переулке фигура старца

Припев:

Темная ночь, лабиринт, мы с глазами завязанными

Кто это шёпотом нам дорогу подсказывает?

Упрямо на зов мы идем, а он лишь отдаляется,

Но узнаем себя в этом зове, когда не почувствуем ног

Темная ночь, лабиринт, мы с глазами завязанными

Кто это шёпотом нам дорогу подсказывает?

Упрямо на зов мы идем, а он лишь отдаляется,

Но узнаем себя в этом зове, когда не почувствуем ног

На одинокій зупинці порожньо, на цій вулиці жили цигани

Звивистий і темний шлях став, що тебе сюди так тягне?

Все це минуле давай обріжемо, ці демони лежать на смітнику,

Але ночами моє узбережжя відвідує з минулого сталкер

Це я сам, за капюшоном мої дитячі очі та чорні брови

Цей пацан просить ніколи його не зраджувати, тисне на совість

Цей світ весь здичавів і оскалений, так порожній як випалений острів

Тільки ти є, незнайомий, чужий, але єдиний поруч дорослий

Я взяв за руку себе трирічного, ти не знаєш, звідки і хто я

Розправляй вітрила, завтра буде вітряно, там попереду я все підготував

Приспів:

Темна ніч, лабіринт, ми з очима зав'язаними

Хто це пошепки нам дорогу підказує?

Вперто на поклик ми йдемо, а він лише віддаляється,

Але дізнаємося себе в цьому поклику, коли не відчуємо ніг

Темна ніч, лабіринт, ми з очима зав'язаними

Хто це пошепки нам дорогу підказує?

Вперто на поклик ми йдемо, а він лише віддаляється,

Але дізнаємося себе в цьому поклику, коли не відчуємо ніг

Мені на голову накинули мішок, я побачив старого, а обличчя не встиг.

Він говорить про крок, що ще не скоєний

Каже, що прийшов передати мені обладунку

Мої руки зав'язані за спину, чому не пішов я тут засвітло?

Тільки голосом тихо і крадливо візьми таємницю і сховай її

Я один з варіантів твого шляху, тепер ти виріс, можеш сам визначитися

Заправляй вітрила, адже вітер стих, ти дізнаєшся мене в дзеркалі років через 30

Тепер ти приймаєш рішення, компас і карта лежать у кишені

За кожним кроком чекає розгалуження, яке минуле моїм стане

Я не спускаю з тебе очей і жду, хоч і не можу більше тут залишатися

Чорна ніч, я один тут, розчинилася в провулку постать старця

Приспів:

Темна ніч, лабіринт, ми з очима зав'язаними

Хто це пошепки нам дорогу підказує?

Вперто на поклик ми йдемо, а він лише віддаляється,

Але дізнаємося себе в цьому поклику, коли не відчуємо ніг

Темна ніч, лабіринт, ми з очима зав'язаними

Хто це пошепки нам дорогу підказує?

Вперто на поклик ми йдемо, а він лише віддаляється,

Але дізнаємося себе в цьому поклику, коли не відчуємо ніг