Процент Меня - ГРОТ

Прямо сейчас, где-то в глубинах

Атлантики сбитый лежит самолёт.

Прямо сейчас, во Владивостоке

Стреляет по цели нетрезвый майор.

Прямо сейчас, в маленьком племени

Африки снова сменили вождя.

Прямо сейчас, в Челябе поспорили

Люди-политики на должностях.

Прямо сейчас, томно идёт караван,

Где-то между Суданом и Ливией.

Прямо сейчас, на ринге в Америке

Новый боец от ударов увиливает.

Прямо сейчас, в забытом театре

Пылятся в чулане ненужные маски,

Прямо сейчас, в тайге заблудились

Туристы — их ищут всем Красноярском.

Прямо сейчас!

Прямо сейчас на орбите

Работает станция из спутника,

Искусственной точкой мигает мечтателю,

Что не отправится в путь никак.

В эту минуту на свет родилось

Больше ста человек, и пока

Ты дослушаешь песню, уже больше

Ста человек безвозвратно исчезнет.

Это симфония жизни, оркестр

Круглой космической родины,

Миллиарды сюжетов сплетаются,

Одномоментно в большую мелодию.

И каждый пришедший сюда пассажир

По билету найдя свое место,

Даже при самых веселых раскладах

Не сможет сыграть вразрез с оркестром.

Из прошлого тянутся нити,

Собой создавая клубок,

Из клубка появляешься ты,

Как ещё одна нить, и множишь развилки дорог.

Но откуда ты взялся?

Исток нитки не виден -

Там только сплетение

Чужих, забытых ежесекундных событий.

Кто говорит за меня, -

Кто делает выбор моими руками?

Сто раз пароль изменял,

Заклеил каждую из вебкамер.

Мой гардероб, мой плейлист,

Мои понятия и привычки.

Откуда все эти части взялись -

Всё, что мою составляет Личность?

Я думал, это мною создано,

Бережно выращено с нуля.

Оказалось, что не осознанно

Я просто копировал и вставлял.

Думал, что уникален, как в океане

Никем пока не найденный остров,

Но при анализе мне мои глаза доказали

- я просто перепост перепоста.

Как в замыленной антиутопии

Сам напрашивается финал:

Если все вокруг только копии,

Где-то должен быть оригинал!

Чьей-то рукой заполняются

Графы, шоркая карандашом:

Это позор, это пафос,

Это плохо или хорошо?!

Это в тренде, это мимо,

Это всем нам завещали,

Это в рамках допустимо,

А за это нет пощады.

Все эти инородные истины

Освобождают или всё же пленят?

Какой будет на пересчет чистыми,

Во мне самом процент меня.

Во мне самом процент меня.

Но откуда ты взялся?!

Прямо зараз, десь у глибинах

Атлантики збитий лежить літак.

Прямо зараз, у Владивостоці

Стріляє за метою нетверезий майор.

Прямо зараз, у маленькому племені

Африки знову змінили вождя.

Прямо зараз, у Челябі посперечалися

Люди-політики на посадах.

Прямо зараз, млосно йде караван,

Десь між Суданом та Лівією.

Прямо зараз, на рингу в Америці

Новий боєць від ударів ухиляє.

Прямо зараз, у забутому театрі

Пилляться в коморі непотрібні маски,

Прямо зараз, у тайзі заблукали

Туристи їх шукають усім Красноярськом.

Прямо зараз!

Прямо зараз на орбіті

Працює станція із супутника,

Штучною точкою блимає мрійнику,

Що не вирушить у дорогу ніяк.

Цієї хвилини на світ народилося

Більше ста людей, і поки що

Ти дослухаєш пісню, вже більше

Ста людина безповоротно зникне.

Це симфонія життя, оркестр

Круглій космічної батьківщини,

Мільярди сюжетів сплітаються,

Одномоментно у велику мелодію.

І кожен пасажир, що прийшов сюди

По квитку знайшовши своє місце,

Навіть за найвеселіших розкладів

Не зможе зіграти врозріз із оркестром.

З минулого тягнуться нитки,

Собою створюючи клубок,

З клубка з'являєшся ти,

Як ще одна нитка, і множиш розвилки доріг.

Але де ти взявся?

Виток нитки не видно -

Там тільки сплетіння

Чужих, забутих щомиті подій.

Хто каже за мене, -

Хто робить вибір моїми руками?

Сто разів пароль змінював,

Заклеїв кожну із вебкамер.

Мій гардероб, мій плейлист,

Мої поняття та звички.

Звідки всі ці частини взялися

Все, що мою становить Особа?

Я думав, це мною створено,

Дбайливо вирощено з нуля.

Виявилося, що не усвідомлено

Я просто копіював і вставляв.

Думав, що унікальний, як у океані

Ніким поки що не знайдений острів,

Але під час аналізу мені мої очі довели

- я просто перепост перепоста.

Як у замиленій антиутопії

Сам напрошується фінал:

Якщо все навколо тільки копії,

Десь має бути оригінал!

Чиєюсь рукою заповнюються

Графи, шоркаючи олівцем:

Це ганьба, це пафос,

Це погано чи добре?!

Це в тренді, це повз,

Це всім нам заповідали,

Це в рамках допустимо,

А за це немає пощади.

Всі ці сторонні істини

Звільняють чи все ж таки полонять?

Який буде на перерахунок чистим,

У мені самому відсоток мене.

У мені самому відсоток мене.

Але звідки ти взявся?