О Пути По Встречной - ГРОТ

В доме настанет тишина, комната опустеет,

Но ты с нами встретишься, пролистав в плей-листе,

Интересно как ты понял нас и на сколько процентов

В голове твоей звучит шум наших старых концертов.

Будущего не бойся, ведь не стереть морщин,

Пусть эти песни укрепляют путь до твоих личных вершин.

Когда усилится град по жизненному трапу,

Просто в свете своего факела тихо нажми на запуск.

Мимо кварталов старых это для тебя вынашивали,

Голоса с динамиков - твой дом на время стал нашим,

На разных все фронтах, но одну землю топчем,

Мы отличаемся, но небо остается общим.

Солнце поднимется снова, люди от света щурятся,

Открой окно и запусти нас вместе с ветром с улицы,

Мы поведаем сказку о пути по встречной

И останемся с тобой ведь наше время вечность.

Не прощаться - оставить надуманный страх

Так и встречаться в наших любимых местах

Соединятся в стихах о борьбе и отваге

Продолжатся - жить в твоем следующем шаге.

Окна распахнуты чувствуешь, чем этот мир дышит,

Утренний привкус щекочет душу в потаенных нишах,

Самый сок мирозданья со страстью и надеждами,

Ты наполнишься новым днем, видишь все по-прежнему.

Не верь что мой огонь угас - это раздора зёрна,

И прошу не надевать по мне черного.

Пускай моей оболочки по факту не стало,

Мы не видимся, но разве нам это когда-то мешало?

Если делаешь громче, я знаю, значит круто,

Знаю все твои минорные и силовые маршруты.

Голоса в наушниках - способ связи так прост,

Мы с тобой проговорим о вечном до утренних звезд.

Смотри на крылья - станет заоблачной походка,

Смотри, как мы смеемся на наших старых фотках,

И пусть поднимут свечи, пишут узор огнем,

Мы истратились в наше дело – значит, мы живы в нем

Не прощаться - оставить надуманный страх

Так и встречаться в наших любимых местах

Соединятся в стихах о борьбе и отваге

Продолжатся - жить в твоем следующем шаге.

В будинку настане тиша, кімната спорожніє,

Але ти з нами зустрінешся, перегорнувши в плей-листі,

Цікаво, як ти зрозумів нас і на скільки відсотків

В голові твоїй лунає шум наших старих концертів.

Майбутнього не бійся, адже не стерти зморшок,

Нехай ці пісні зміцнюють шлях до особистих вершин.

Коли посилиться град по життєвому трапу,

Просто у світлі свого смолоскипа тихо натисніть на запуск.

Повз квартали старі це для тебе виношували,

Голоси з динаміків - твій будинок на якийсь час став нашим,

На різних фронтах, але одну землю топчемо,

Ми відрізняємось, але небо залишається спільним.

Сонце підніметься знову, люди від світла жмуряться,

Відкрий вікно і запусти нас разом із вітром з вулиці,

Ми розповімо казку про шлях по зустрічній

І залишимося з тобою наш час вічність.

Не прощатися – залишити надуманий страх

Так і зустрічатися у наших улюблених місцях

З'єднаються у віршах про боротьбу та відвагу

Продовжаться – жити у твоєму наступному кроці.

Вікна відчинені відчуваєш, чим цей світ дихає,

Ранковий присмак лоскоче душу в таємних нішах,

Самий сік світобудови зі пристрастю та надіями,

Ти наповнишся новим днем, бачиш усе, як і раніше.

Не вір що мій вогонь згас - це розбрат зерна,

І прошу не одягати на мене чорного.

Нехай моєї оболонки за фактом не стало,

Ми не бачимося, але хіба це нам колись заважало?

Якщо робиш голосніше, я знаю, значить круто,

Знаю всі твої мінорні та силові маршрути.

Голоси в навушниках - спосіб зв'язку такий простий,

Ми з тобою проговоримо про вічне до ранкових зірок.

Дивись на крила - стане захмарною ходою,

Дивись, як ми сміємось на наших старих фотках,

І нехай піднімуть свічки, пишуть візерунок вогнем,

Ми витратилися в нашу справу – отже, ми живі у ньому

Не прощатися – залишити надуманий страх

Так і зустрічатися у наших улюблених місцях

З'єднаються у віршах про боротьбу та відвагу

Продовжаться – жити у твоєму наступному кроці.