Im Embryovernichtungslager - Letztlich bleibt uns nur die Hölle - Samsas Traum

Gram und Stolz und Zuversicht:

Die Kräfte, die die Wege ebnen

Halten was die Nacht verspricht…

Lilith:

Daß wir uns hier erneut begegnen

Die Armee der Verdammten:

Wir drehen uns im Teufelskreis

Aus weiß wird schwarz, aus schwarz wird weiß

Hinter den Bäumen, krank und hager

Im Embryovernichtungslager

Wir tanzen Euren Totentanz

Und alles, was einstmals verbarg

Legt nun die letzte Wahrheit brach:

Am Ende bleibt Euch nur die Hölle

Schaffner:

Verehrte Fahrgäste, wir begrüßen Sie recht herzlich im Schnellzug

Ins Embryovernichtungslager.

Unser nächster planmäßiger Halt ist

Nibelheim

Die Armee der Verdammten:

Scharlachroter Kindersarg

An Deinen Wänden, hölzern, karg

Zerbrechen im Takt der Glockenschlägel

Die weichen Kinderfingernägel

Samuel:

Ist dies das Ende

Des Alptraums der mein Leben ist?

Lilith:

Die Saat, die in mir lebt

Sich unter meinem Herzen hebt

Die Armee der Verdammten:

Von der Decke hängen

Aufgereiht an Haken Embryonen

Ihre Rufe überdauern

Euer Leben, gar Äonen

Schaffner:

Verehrte Reisende, bitte beachten Sie: wegen einer Zugüberholung

Verzögert sich unsere Weiterfahrt um sieben Minuten

Ich wiederhole: um sieben Minuten

Maximilian:

Alle sind versammelt

Um den neuen Gott zu preisen

Um das Kindlein aus dem Mutterleib

Mit Engelsklauen, Schicksalsatem, Feuerwind zu reißen

Aleksandar:

Jede Brücke ist verbrannt

Und jede Umkehr ausgeschlossen

Tausend Wege, eine Richtung:

Beide:

In das Licht das Euch verzehrt

Die Freiheit nimmt und Gottes Willen lehrt!

Der Chor der toten Namen:

Trägst Du einen Traum nur

Trägst Du jeden Traum zu Grabe

All die Ängste, all die Bilder

Sind kein Fluch, sie sind die Gabe

Mit der Engel Dich beschenken

Wenn sie Dich bei der Geburt berühren

Mit der sie Dein Leben lenken

Dich heimlich auf ihren Wegen führen

Alistair:

Alle wollen nur die eine

Alle wollen nur das Kind…

Gregorius:

Das über Recht und Unrecht

Und den Fortbestand der Welt bestimmt

Alistair:

Das, wenn es erst herangewachsen

Und zu voller Kraft gelangt ist

Sich mit seinem Schöpfer mißt…

Gregorius:

…und eine neue Flagge hißt

Eva:

Hängt die Schlampe höher!

Hängt sie zu den andern

Mißgeburten deren Seelen

Dort unter der Decke wandern

Hängt die Schlampe höher

Schlitzt die Fotze vorher auf

Und reißt ihr den verfluchten Balg

Mitsamt dem Uterus heraus!

Der Chor der toten Namen:

Trägt sie dieses eine

Trägt sie jedes Kind zu Grabe:

Dann verleugnet sie die Herkunft

Dann entsagt sie ihrer Gabe

Selbst wenn sie kurz den Alptraum stillt

Ob sie will oder nicht:

Sie entkommt niemals dem Morgengrauen

Und der Stimme Gottes, die in ihr spricht

Erzähler:

Vorbei an all den Truggestalten

Entlang kupferbrauner, alter

Wände gräbt sich ein Nachtfalter

Seine Flugbahn, nicht zu halten

Strebt er nach der Türe hin

Durch deren Spalt gleißendes Licht

Wie Blut aus offenen Wunden bricht

Und schwindet dann gänzlich darin

Samuel und Lilith

Folgen eilig seinem Locken

Und bestaunen jenes Schauspiel

Das für sie der langen Reise Ziel

Bedeutet: wie Silberschneeflocken

Gleiten aberabertausend Motten

Durch das Lichter der Halle

Wehmütig dahin

Die unscheinbar gefärbten Flügel

Aufbrausend und ungestüm

Umfliegen sorglos, sogar kühn

Erhaben über jedes Zweifels Zügel

Einen Sprengkörper

Viel höher noch als jeder Turm:

Mit großen Augen sehen sie

Die Traumtötungsmaschinerie

Lilith:

Sie sind uns auf den Fersen, dicht

Ich hör' schon ihre Stimmen

Samuel:

Uns bleibt nichts and’res übrig

Als die Bombe zu erklimmen

Ich weiß nicht, was passieren wird:

Hör' ich in mich hinein

Scheint dies für einen von uns beiden

Jetzt der letzte Weg zu sein

Lilith:

Du weißt viel über Menschen

Doch Du weißt nichts über mich:

Sieh' unter Dich, begreife

Daß der Zeitpunkt ab dem ich

Nicht mehr nur ich selbst war…

Samuel:

Weit früher liegt als ich glaube?

Was heißt…

Lilith:

Das heißt, daß ich uns beiden

Noch heute Nacht das Letzte raube

Die Armee der Verdammten:

Husch, husch, kleines Mädchen

Dreh' an der Uhren Rädchen

So schnell Du kannst die Zeit zurück

Sonst bringt die letzte Nacht kein Glück

Samuel:

Ist dies das Ende

Des Alptraums, der mein Leben ist?

Lilith:

Die Folgen sind mir jetzt egal

Denn Fäden lassen eine Wahl:

Ich löse ihre Knoten auf

Und lasse Dich im Lichte stehen

Manche Dinge kann man eben

Selbst mit Liebe nicht erkämpfen

Folge nicht des Herzens Lauf

Und liebst Du mich, läßt Du mich gehen

Samuel:

Ich traf Dich zweimal im Leben

Nichts wird mehr den Aufprall dämpfen

Denn am Ende bliebt uns nichts

Als tiefer Hölle Einsamkeit

Die uns zerstört, uns auffrißt

Und mich bis in alle Ewigkeit

Daran erinnern würde, was

Ich diese Nacht verloren habe

Ich vertraue meiner Herkunft

Und ich glaube meiner Gabe:

Die Hoffnung stirbt zuletzt

Vor ihr verendet meine Zukunft

Mein Herz ist ein schwarzer Klumpen

Meine Seele, sie ist wund

So will ich, daß Du den Alptraum in mir

Ein für alle Male stillst:

Steck' sie mir in den Mund

Bitte…

Lilith:

Wie Du willst

Der Chor der toten Namen:

Trägst Du nur die Liebe

Trägst Du alle Welt zu Grabe

All die Hoffnung, all die Sehnsucht

Ist kein Fluch, sie ist die Gabe

Mit der Engel Dich beschenken

Wenn sie Dich bei der Geburt berühren

Mit der sie Dein Leben lenken

Vom Anfang an’s Ende führ'n

Und an des Endes Anfang

Schwebt fernab von Zeit und Raum

Zwischen Licht und Dunkelheit

Erneut ein allerletzter Traum

Der die Zeit zum nächsten Ende wiegt

Die Leere füllt, die Angst besiegt

Und aus verlor’ner Zauberkraft

Sich immer wieder selbst erschafft

Горе, гордість і впевненість:

Сили, що згладжують шлях

Виконуй те, що обіцяє ніч...

Ліліт:

Щоб ми знову тут зустрілися

Армія проклятих:

Ми ходимо по замкнутому колу

Біле стає чорним, чорне стає білим

За деревами, хворий і виснажений

У ембріонському таборі смерті

Ми танцюємо ваш танець смерті

І все, що колись ховав

Тепер відкладіть останню правду:

Зрештою, для вас залишається тільки пекло

Диригент:

Шановні пасажири, щиро вітаємо вас у експресі

До табору знищення ембріонів.

Наша наступна запланована зупинка

Нібельгейм

Армія проклятих:

Багряна дитяча труна

На твоїх стінах, дерев'яних, безплідних

Зривається в такт дзвонів

М'які дитячі нігтики

Самуель:

Чи це кінець

Про кошмар, яким є моє життя?

Ліліт:

Насіння, що живе в мені

піднімається під серцем

Армія проклятих:

Звисає зі стелі

Вишикувалися на гачки ембріони

Їхня репутація доживе

Ваше життя, навіть еони

Диригент:

Шановні мандрівники, зверніть увагу: у зв’язку з ремонтом поїзда

Наша подальша подорож затримається на сім хвилин

Повторюю: за сім хвилин

Максиміліан:

Всі зібралися

Славити нового бога

Про немовля з утроби

Розрив кігтями ангела, подих долі, вітер вогню

Олександр:

Кожен міст спалений

І будь-який розворот виключений

Тисяча шляхів, один напрямок:

Обидва:

До світла, яке тебе поглинає

Свобода бере і навчає Божої волі!

Хор мертвих імен:

Ви несете тільки мрію

Ти ховаєш кожну мрію

Всі страхи, всі образи

Це не прокляття, це дар

Якими янголи тобі дарують подарунки

Коли вони торкаються вас при народженні

Якими вони керують вашим життям

таємно ведуть вас своїми шляхами

Алістер:

Кожен хоче лише одного

Всі просто хочуть дитину...

Григорій:

Це про правильне і неправильне

І визначили подальше існування світу

Алістер:

Це коли тільки підросте

І досяг повної потужності

Зрівняється зі своїм Творцем...

Григорій:

...і підняти новий прапор

Єва:

Повісьте цю суку вище!

Повісьте їх разом з іншими

виродки, чиї душі

Бродити там під ковдрою

Повісьте цю суку вище

Розріжте пизду заздалегідь

І зірвати з неї прокляту шкуру

Геть з маткою!

Хор мертвих імен:

Вона носить це?

Кожну дитину в могилу несе:

Тоді вона заперечує походження

Тоді вона відмовляється від свого дару

Навіть якщо це ненадовго заспокоює кошмар

Хоче вона цього чи ні:

Вона ніколи не втече від світанку

І голос Бога, що говорить у ній

касир:

Повз усі фантоми

Вздовж мідно-коричневий, стар

Моль заривається в стіни

Свою траєкторію, не втримати

Він прагне до дверей

Світло пробивається крізь їхню щілину

Як кров рветься з відкритих ран

А потім повністю зникає в ньому

Самуель і Ліліт

поспішайте слідувати його приманці

І дивуватися тому видовищу

Мета для них далекої подорожі

Означає: як срібні сніжинки

Тисячі метеликів ковзають

Крізь вогні залу

З тугою пішов

Крила непомітного кольору

Зухвалий і запальний

Літати недбало, навіть сміливо

Поводи поза сумнівом

Вибуховий пристрій

Набагато вище будь-якої вежі:

Вони бачать великими очима

Машина для вбивства мрії

Ліліт:

Вони у нас на хвості, близько

Я вже чую їхні голоси

Самуель:

Нам більше нічого не залишається

Чим лізти на бомбу

Я не знаю, що буде:

Я слухаю себе

Здається, це для одного з нас

Тепер останній спосіб бути

Ліліт:

Ти багато знаєш про людей

Але ти нічого не знаєш про мене:

Подивіться внизу, зрозумійте

Той час, з якого я

Це був уже не тільки я...

Самуель:

Набагато раніше, ніж я думаю?

Як звати…

Ліліт:

Це означає, що ми обидва

Вкради останнє сьогодні ввечері

Армія проклятих:

Тихо, тихо, дівчинко

Покрутіть колесо годинника

Поверніться в минуле якомога швидше

Інакше остання ніч не принесе успіху

Самуель:

Чи це кінець

Про кошмар, яким є моє життя?

Ліліт:

Зараз мені байдужі наслідки

Тому що нитки залишають вибір:

Я розв'язую їхні вузли

І дозвольте собі стояти на світлі

Ви можете робити деякі речі

Не можна боротися навіть з любов'ю

Не слідкуйте за своїм серцем

І якщо ти любиш мене, ти відпускаєш мене

Самуель:

Я зустрічав тебе двічі в житті

Більше ніщо не пом’якшить удар

Бо врешті-решт у нас нічого не залишається

Як глибоке пекло самотність

Знищує нас, їсть нас

І я назавжди

Згадав би що

Я втратив ту ніч

Я довіряю своєму походження

І я вірю в свій дар:

Надія помирає останньою

Моє майбутнє вмирає перед нею

Моє серце - чорна грудка

На душі болить

Тож я хочу, щоб ти знищив у мені кошмар

Раз і назавжди мовчи:

Поклади їх мені в рот

Будь ласка...

Ліліт:

На ваш розсуд

Хор мертвих імен:

Ви несете тільки любов

Ви ховаєте весь світ

Вся надія, вся туга

Це не прокляття, вона - дар

Якими янголи тобі дарують подарунки

Коли вони торкаються вас при народженні

Якими вони керують вашим життям

Ведіть від початку до кінця

А в кінці — початок

Пливе далеко від часу і простору

Між світлом і темрявою

Ще один останній сон

Який зважує час до наступного кінця

Заповнюючи порожнечу, перемагаючи страх

І від втраченої магічної сили

Створюючи себе знову і знову