Когда я знал тебя совсем другой - Зоопарк

Когда-то ты жила рядом со мной,

И я был вхож в твой дом.

Я часто видел себя в твоих зеркалах,

Я любил играть с твоим котом.

Но время текло слишком быстрой рекой —

Ты не стала женой, я не стал звездой,

Но я часто вспоминаю те времена,

Когда я знал тебя совсем другой.

Ты верила в то, во что верить нельзя,

Но, ты знаешь, тебе это шло.

Ты видела свет, ты писала стихи —

Скажи, куда все это ушло?

Теперь ты стала совсем чужой,

Но твое число — девять, твой цвет — голубой —

Я помню все это с тех самых пор,

Когда я знал тебя совсем другой.

Ты помнишь, мы с тобой говорили о снах,

Теперь ты говоришь о деньгах.

Твой рот стал жестче, руки — смелей,

Но свет потух в твоих глазах.

Тебе нужна передышка, нужен покой,

Но на это наплевать тому, кто рядом с тобой.

Он очень мил, но он не знает о том,

Что когда-то ты была совсем другой.

Он носит странные вещи в гитарном чехле.

Он крайне доволен собой.

И вы проводите день в обсужденье того,

Кто стоит за чьей спиной.

И вы проводите ночь в ожидании дня.

День придет и уйдет, не оставив следа.

Я смотрю на вас и вспоминаю о том,

Что я когда-то знал тебя совсем другой.

Я посижу рядом с вами, я послушаю джаз

И даже поддержу разговор.

И когда, наконец, я захочу курить,

Ты прогонишь меня в коридор.

И когда соседи застучат за стеной,

Я посмотрю на часы, я пойду домой,

И дома я увижу сон о тех временах,

Когда я знал тебя совсем другой

Колись ти жила поряд зі мною,

І я був вхід у твій будинок.

Я часто бачив себе в твоїх дзеркалах,

Я любив грати з твоїм котом.

Але час йшов надто швидкою річкою —

Ти не стала дружиною, я не став зіркою,

Але я часто згадую ті часи,

Коли я знав тебе зовсім інший.

Ти вірила в те, в що вірити не можна,

Але, ти знаєш, тобі це йшло.

Ти бачила світло, ти писала вірші

Скажи, куди це пішло?

Тепер ти стала зовсім чужою,

Але твоє число - дев'ять, твій колір - блакитний -

Я пам'ятаю все це з тих пір,

Коли я знав тебе зовсім інший.

Ти пам'ятаєш, ми з тобою говорили про сни,

Тепер ти говориш про гроші.

Твій рот став жорсткішим, руки — сміливішим,

Але світло погас у твоїх очах.

Тобі потрібна перепочинок, потрібен спокій,

Але на це наплювати тому, хто поруч з тобою.

Він дуже милий, але він не знає про тому,

Що колись ти була зовсім іншою.

Він носить дивні речі в гітарному чохлі.

Він украй задоволений собою.

І ви проводите день в обговорення того,

Хто стоїть за чиєюсь спиною.

І ви проводите ніч в очікуванні дня.

День прийде і піде, не залишивши сліду.

Я дивлюся на вас і згадую про тому,

Що я колись знав тебе зовсім інший.

Я посиджу поруч з вами, я послухаю джаз

І навіть підтримаю розмову.

І коли, нарешті, я захочу курити,

Ти проженеш мене в коридор.

І коли сусіди застукають за стіною,

Я подивлюся на годинник, я піду додому,

І вдома я побачу сон про ті часи,

Коли я знав тебе зовсім інший