Blues De Moscou #1 - Зоопарк

Здесь нас никто не любит,

И мы не любим их.

Все ездят на метро,

Ну, а мы не из таких.

Мы берем мотор,

Хотя в кармане голяк,

И мы киряем свой портвейн,

Мы пьем чужой коньяк.

Я не люблю Таганку,

Ненавижу Арбат.

Еще по одной — и пора назад.

Здесь нас никто не любит,

И не завет на флэт,

Не выставляет пиво

Не готовит нам обед.

Мы всем поддерживаем кайф,

Нам кайф ломают кругом,

В Сокольниках и в центре

Один крутой облом.

Здесь холодно и гадко,

Здесь очень не в умат.

Еще по одной и пора назад.

И барышни в столице

Милы, но не для нас,

Они не любят звезд панк-рока,

Идут в сплошной отказ.

Меня динамит телеграф,

Не выдавая перевод.

Мне некуда укрыться,

Когда болит живот.

Из порванной штанины

Глядит мой голый зад.

Еще по одной и пора назад.

Там стремно в магазинах,

Там все не как у нас,

Там не достать портвейн,

В продаже только квас.

Народ там озверевший,

Он бьет друг другу фейс.

Никто не слышал «Stranglers»,

На фоне только «Spase».

От этой всей достачи

Так и тянет, а мат.

Еще по одной и пора назад.

Тут нас ніхто не любить,

І ми не любимо їх.

Усі їздять на метро,

Ну, а ми не з таких.

Ми беремо мотор,

Хоча в кишені голяк,

І ми киряємо свій портвейн,

Ми п'ємо чужий коньяк.

Я не люблю Таганку,

Ненавиджу Арбат.

Ще по одні — і пора тому.

Тут нас ніхто не любить,

І не завіт на флет,

Не виставляє пиво

Не готує нам обід.

Ми всім підтримуємо кайф,

Нам кайф ламають навколо,

В Сокольниках та в центрі

Один крутий облом.

Тут холодно і гадко,

Тут дуже не в розум.

Ще по одній і пору назад.

І жінки в столиці

Мили, але не для нас,

Вони не люблять зірок панк-року,

Йдуть у суцільну відмову.

Мене динаміт телеграф,

Не видаючи переклад.

Мені нікуди сховатися,

Коли болить живіт.

Із порваної штанини

Дивиться мій голий зад.

Ще по одній і пору назад.

Там стрімко в магазинах,

Там все не як у нас,

Там не дістати портвейн,

У продажу лише квас.

Народ там озвірілий,

Він б'є один одному фейс.

Ніхто не чув «Stranglers»,

На тлі лише «Spase».

Від цієї всієї достатки

Так і тягне, а мат.

Ще по одній і пору назад.