Ах, любовь - Зоопарк

Язык любви понятен всем,

Он состоит из идиом.

Из восклицательных знаков

И напыщенных фраз.

Из шоколада и вздохов,

Из букетов роз,

Из поцелуев при луне,

И сверкающих глаз.

И тут никак не обойтись без свиданий.

И провожаний до утра.

И сирень расцветает, и скрипки играют,

И томно поют тенора.

Всё прекрасно, как в сказке.

Всё чудесно, как сон.

Есть от чего сойти с ума,

А почему бы и нет.

И сердце бъётся в груди,

Как у зелёного юнца,

И весь мир окрашен

В нежно розовый цвет.

И тут никак не обойтись без ожиданий, опозданий,

И страданий, и терзаний, и коварных измен.

И вот сердца разбиты, и клятвы забыты,

Ах, этот сладкий плен.

О, я прошёл через это,

И не раз, и не два.

И я устал, скажи зачем

Мне всё это опять.

Ах, не умоляй,

Давай допьём чай,

И ты поедешь домой,

А я, я лягу спать.

Мова кохання зрозуміла всім,

Він складається з ідіом.

З знаків оклику

І¦напичені фрази.

З шоколаду та зітхань,

З букетів троянд,

З поцілунків при місяці,

І блискучих очей.

І тут ніяк не обійтися без побачень.

І проводжень до ранку.

І бузок розквітає, і скрипки грають,

І томно співають тенора.

Все чудово, як у казці.

Все чудово, як сон.

Є від чого збожеволіти,

А чому б і ні.

І серце б'ється в груди,

Як у зеленого молодика,

І весь світ пофарбований

Ніжно рожевий колір.

І тут ніяк не обійтися без очікувань, запізнень,

І страждань, і страждань, і підступних зрад.

І ось серця розбиті, і клятви забуті,

Ах, цей солодкий полон.

О, я пройшов через це,

І не раз, і не два.

І я втомився, скажи навіщо

Мені це знову.

Ах, не благай,

Давай доп'ємо чай,

І ти поїдеш додому,

А я, я ляжу спати.