21-й дубль - Зоопарк

Ты проснулся днем, ты не знаешь, зачем

Шум за окном — вестник перемен

Ты говоришь сам себе: «Мой мальчик, как дела?»,

Ты берешь стакан воды с грязного стола

Я думал, что ты коронованный принц,

Я думал, ты знаешь все,

Но взгляни на себя — ты раскис с утра,

Тебе нужно побриться и сделать кое-что еще

Все верно, вот до чего ты дошел,

Вот до чего дошло

И это был такой долгий путь,

И это был такой странный путь

Нет горячей воды, на дворе мороз,

На улицу страшно высунуть нос

Нет, дело вовсе не в грязном стекле,

Ты просто видишь все испачканным в золе

Намылив подбородок, встань в красивую позу,

Смотри, ты чем-то сродни Деду Морозу

Аплодисмент заслужен, но от кого его ждать?

Кстати, не забудь застелить кровать

Я думал, ты стайер, ты бежал вперед,

Но ты сбился с темпа, и второе дыхание уже не придет

В зеркале процессия —

идут не спеша

Спроси: «Кого хоронят?», — ответят: «Тебя!»

Все верно, вот до чего ты дошел,

Вот до чего дошло

И это был такой долгий путь,

И это был такой странный путь

Помнишь, когда ты был юн,

Ты думал, что ты всегда будешь таким

Ты бродил по лесам, ты смеялся и пел,

Ты помнишь, что это такое — быть молодым

И где бы ты ни был,

Твоя любовь была с тобой всегда

И ты был влюблен, я помню, ты был влюблен,

Но, ах, как быстро текут года Все это прошло, растворилось, как дым,

Ты помнишь, что это такое — быть молодым

Ты сжимаешь кулаки, и кровь стучит в висках,

И вены, как мосты, встают на руках,

В крови бьется тигром адреналин

Ты помнишь, что это такое — быть молодым

Все верно, вот до чего ты дошел,

Вот до чего дошло И это был такой долгий путь,

И это был такой странный путь

Ты можешь пойти позвонить друзьям,

Сходить в кино, встретить милых дам

Нетрудно уйти от печальных проблем,

Столько вариантов, неиспользованных схем

Пожалуйся Богу, но что это даст?

Напейся опять, продолжи свой фарс

Остался рубль до получки и пять тысяч мечтаний,

Но нет, на сегодня довольно терзаний!

Дед Мороз у зеркала, с бритвой в руке,

Но чей это голос, там, вдалеке?

«На сегодня довольно», — говорит режиссер,

«Дубль удался, свободны все,

Завтра приступим к съемке сцены номер семь»

Ти прокинувся вдень, ти не знаєш, навіщо

Шум за вікном — вісник змін

Ти говориш сам собі: «Мій хлопчику, як справи?»,

Ти береш склянку води з брудного столу

Я думав, що ти коронований принц,

Я думав, ти знаєш все,

Але поглянь на себе — ти розкис з ранку,

Тобі треба поголитися і зробити щось ще

Все вірно, ось до чого ти дійшов,

Ось до чого дійшло

І це був такий довгий шлях,

І це був такий дивний шлях

Немає гарячої води, на дворі мороз,

На вулицю страшно висунути ніс

Ні, справа зовсім не в брудному склі,

Ти просто бачиш усе забрудненим у попелі

Намиливши підборіддя, встань у гарну позу,

Дивись, ти чимось схожий на Діда Мороза

Аплодисмент заслужений, але від кого його чекати?

До речі, не забудь застелити ліжко

Я думав, ти стаєр, ти біг вперед,

Але ти збився з темпу, і друге дихання вже не прийде

У дзеркалі процесія

йдуть не спішно

Запитай: «Кого ховають?», — дадуть відповідь: «Тебе!»

Все вірно, ось до чого ти дійшов,

Ось до чого дійшло

І це був такий довгий шлях,

І це був такий дивний шлях

Пам'ятаєш, коли ти був юний,

Ти думав, що ти завжди будеш таким

Ти блукав лісами, ти сміявся і співав,

Ти пам'ятаєш, що це таке бути молодим

І де би ти ні був,

Твоє кохання було з тобою завжди

І ти був закоханий, я пам'ятаю, ти був закоханий,

Але, ах, як швидко протікають роки Все це минуло, розчинилося, як дим,

Ти пам'ятаєш, що це таке бути молодим

Ти стискаєш кулаки, і кров стукає в скронях,

І вени, як мости, встають на руках,

У крові б'ється тигром адреналін

Ти пам'ятаєш, що це таке бути молодим

Все вірно, ось до чого ти дійшов,

Ось до чого дійшло І це був такий довгий шлях,

І це був такий дивний шлях

Ти можеш піти зателефонувати друзям,

Сходити в кіно, зустріти милих дам

Неважко уникнути печальних проблем,

Стільки варіантів, невикористаних схем

Пожалуйся Богу, але що це дасть?

Напийся знову, продовж свій фарс

Залишився рубль до получки і п'ять тисяч мрій,

Але ні, на сьогодні досить мук!

Дід Мороз у дзеркала, з бритвою в руці,

Але чий голос там, вдалині?

«На сьогодні досить», — каже режисер,

«Дубль вдався, вільні всі,

Завтра приступимо до зйомки сцени номер сім»