Quinze Ans - Zebda

Que sont devenus tous mes amis

Je me rappelle et c’est pas si loin

De l'á¢ge oá¹ on mettait le feu á tous les coins

Je me souviens et c’est pas des ragots

On était plus prá¨s des altá¨res que des égaux

Plus prá¨s de la cheville que du cerveau

Je me souviens et c’est pas si loin

Mais je peux pas dire que je ne regrette rien

A 15 ans t’as la táªte comme un gourdin …

Oá¹ t’es plus proche des mains que des humains

J’ai vu des attaques au «croissant chaud"le matin

Qui méritaient pas qu’on nous traite d’assassins.:

d’assassins

chorus:

Que sont devenus tous mes amis

Mais aujourd’hui je pleure et puis j’en ris

On s’est pas tous tiré d’affaire

Pas de la máªme maniá¨re

On était chauds, tous comme nos aá®nés

C’est pas la faute á la má¨re Méditerranée

Mais je sais qu’on allait plus souvent au ciné.

On est monté sur tous les arbres á bout de bras

Les pommiers, tous les cerisiers, les acacias

Mon frá¨re!

toutes les branches se rappellent de moi.

On cueillait pas, on faisait des ravages

Et puis les devantures et tous les étalages

A 15 ans, tout passe, passe et dans l'œsophage…

Comme on finit par attraper la diarrhée

Et qu’on a digéré les fruits avariés

On s’attaque á l'épicier, on s’attaque á l'épicier

chorus

De l'épicier tu passes á l'épiciá¨re

Tu veux manger toute la terre entiá¨re

Alors on cassait tout, on lá¢chait pas l’affaire

On a commencé á marquer des territoires

Fils de Crao et de tous les barbares

Un concentré de méchanceté rare

Et tous les jours, on était en vacances

Mais franchement tout est foutu d’avance

Quand le poids est d’un seul cá'té de la balance

Aprá¨s les munchakus et la cape á Zorro

Aprá¨s les mobylettes et les petits vélos

Y restait rien, y fallait du nouveau

chorus

Corrigés par des adultes á bout de nerfs

Qui nous auraient brá"lé á l’essence ordinaire

II leur en manquait le courage pour le faire

Moi, y’a deux trois choses que je regrette

Pour une porte qui s’est un peu ouverte

Un sourire qui disait, il est pas si con.

Un á®lotier á qui j’aurais dit non

Et qui m’a saoulé avec son intégration

Intégré, je le suis;

oá¹ est la solution?

(x 4)

chorus

Що сталося з усіма моїми друзями

Я пам'ятаю, і це не так далеко

З того віку, коли ми підпалювали кожен куточок

Я пам'ятаю і це не плітки

Ми були ближчими до інших, ніж до рівних

Ближче до щиколотки, ніж до мозку

Я пам'ятаю, і це не так далеко

Але не можу сказати, що ні про що не шкодую

У 15 у тебе голова, як палиця...

Де ти ближче до рук, ніж до людей

Я бачив напади «гарячого півмісяця» вранці

Хто не заслуговував називатися вбивцями.

вбивць

приспів:

Що сталося з усіма моїми друзями

Але сьогодні я плачу, а потім сміюся

Нам не всім це виходило

Не так само

Ми були гарячі, всі як наші старші

Це не провина матері Середземномор'я

Але я знаю, що ми частіше ходили в кіно.

Ми залізли на всі дерева на відстані витягнутої руки

Яблуні, всі черешні, акації

Мій брат!

всі гілки пам'ятають мене.

Ми не збирали, ми чинили хаос

А потім вітрини і всі вітрини

У 15 все проходить, проходить і в стравоході...

Як ви в кінцевому підсумку підхопите діарею

І щоб ми переварювали зіпсовані плоди

Нападаємо на бакалійника, нападаємо на бакалійника

хор

Від бакалійника йдеш до бакалійника

Ти хочеш з'їсти всю землю

Так ми все зламали, не відпустили

Ми почали позначати території

Син Крао і всіх варварів

Концентрат рідкісного зла

І кожен день ми були у відпустці

Але, відверто кажучи, все облаштовано заздалегідь

Коли вага знаходиться на одній стороні ваг

Після мунчаків і мису Зорро

Після мопедів і маленьких велосипедів

Нічого не залишилося, потрібно щось нове

хор

Виправлено дорослими наприкінці зв’язку

Хто б нас спалив звичайним бензином

Їм не вистачило сміливості для цього

Я шкодую про дві-три речі

За двері, які трохи відчинені

Посмішка, яка сказала, що він не такий дурний.

Весляр, якому я б сказав ні

І хто мене розлютив своєю інтеграцією

Інтегрований я;

де рішення?

(x4)

хор