Laponie - Zaz

Je pars en Laponie

Nayah me demande si c’est le pays des lapins

Oui, je pars en Laponie

J’embarque le temps pour moi dans mes poches

Je pars au pays des merveilles,

Un son de cloche, un souvenir lointain

C’est ma terre promise, mon Excalibur, mes racines, mon chez moi, je reviens

La magie me reviendra

Je retrouve mon ADN, mon jardin d’Eden

Et tout ce qui me connecte aux miens

Dans l’avion au-dessus des nuages

Une autre dimension, un œil extérieur au-dessus du dessin

Je me rends compte de la multidimensionnalité de nos vies,

Souvent cachée par l'épaisse brume cotonneuse

En haut comme en bas, à gauche comme à droite, au milieu comme autour

Il me suffit juste d’avoir foi

Le pilote, l’avion, les ailes et le ciel

Je ne sais pas ce qui m’attend,

Je suis excitée comme lors de mon premier grand voyage,

Une émotion qui depuis m’avait quittée

Je sens comme un fil invisible qui me relie à quelque chose dont j’ignore la

portée,

Qui n’a ni commencement, ni âge,

Mais bien au-dessus, bien au-dessus des nuages

Observant mes pensées qui s’emballent,

Je me connais, et je me calme, ce n’est que le bon moment,

C’est maintenant, je suis prête

La lune bleue de sang comme témoin

La lune bleue de sang comme témoin

La lune bleue de sang comme témoin, dans le hublot

Je pose mes pieds à terre et déjà je m’enivre,

Je respire à plein poumons le nectar glacé,

Je reconnais les fragrances de l’esprit qui me grisent

Couleurs pastel arborescentes, piliers de lumières cristallins,

Élans sauvages, reines, rois des forêts,

L’offrande mystique d’une parhélie, diamant brûlant, comme un symbole Sami

Notre ange Niklas, pur comme la neige, cœur d’enfant,

Artiste itinérant, inspiré, inspirant,

Nomade dans l'âme, une fleur chantante

J’expire le souffle du passé,

Je respire à nouveau,

Je repars le cœur serré

Les bouleaux, les chiens, le traineau,

Le lièvre blanc qu’on n’a jamais vu qui a mangé le temps

Les aurores boréales qui se sont faites timides,

Les matins calmes, opales de mille nuances, de mille cadences

Les sapins lourds écrasés sous le poids des pétales de neige

Le soleil dans mon cœur réchauffé témoigne de mon union sacrée de la terre au

ciel

Je reviendrai

Je repars le cœur serré

Les bouleaux, les chiens, le traineau,

Le lièvre blanc qu’on n’a jamais vu, qui a mangé le temps

Les aurores boréales qui se sont faites timides,

Les matins calmes, opales de mille nuances, de mille cadences

Le soleil dans mon cœur témoigne de mon union de la terre au ciel

Je reviendrai

Я їду в Лапландію

Ная запитує мене, чи це країна кроликів

Так, я їду в Лапландію

Я відправляю час для себе в своїх кишенях

Я йду в країну чудес,

Дзвінок, далекий спогад

Це моя земля обітована, мій Екскалібур, моє коріння, мій дім, я повертаюся

Магія повернеться до мене

Я знаходжу свою ДНК, свій райський сад

І все, що пов’язує мене з моїм

У літаку над хмарами

Інший вимір, зовнішнє око над кресленням

Я усвідомлюю багатовимірність нашого життя,

Часто прихований густим бавовняним туманом

Вгору і вниз, вліво і вправо, посередині і навколо

Мені просто потрібно мати віру

Пілот, літак, крила і небо

Я не знаю, що мене чекає,

Я схвильований, як моя перша велика подорож,

Емоція, яка з тих пір покинула мене

Я відчуваю себе невидимою ниткою, що з’єднує мене з чимось, чого я не знаю

масштаб,

Хто не має ні початку, ні віку,

Але набагато вище, набагато вище хмар

Спостерігаючи за моїми гоночними думками,

Я знаю себе, і я заспокоююсь, це якраз час,

Зараз, я готовий

Синій кров'яний місяць як свідок

Синій кров'яний місяць як свідок

Блакитний кров’яний місяць як свідок, в ілюмінаторі

Я ставлю ноги на землю і вже напиваюся,

Я глибоко вдихаю крижаний нектар,

Я впізнаю пахощі духу, що п’янять мене

Деревоподібні пастельні тони, кристалічні стовпи світла,

Дикі лосі, королеви, королі лісів,

Містичне приношення паргелія, палаючого діаманта, схожого на саамський символ

Наш ангел Ніклас, чистий, як сніг, дитячий серцем,

Мандрівний художник, натхненний, надихаючий,

Кочівник в душі, співуча квітка

Я видихаю подих минулого,

Я знову дихаю,

Іду з тяжким серцем

Берези, собаки, сани,

Ніколи не бачений білий заєць, який їв час

Полярне сяйво, що стало боязким,

Спокійні ранки, опали тисячі відтінків, тисяча каденцій

Важкі ялинки розчавлені під вагою снігових пелюсток

Сонце в моєму розігрітому серці свідчить про мій священний союз землі з

небо

Я повернусь

Іду з тяжким серцем

Берези, собаки, сани,

Невидимий білий заєць, що з’їв час

Полярне сяйво, що стало боязким,

Спокійні ранки, опали тисячі відтінків, тисяча каденцій

Сонце в моєму серці свідчить про мій союз від землі до неба

Я повернусь