Недолюбила - Зара

Закружила листва, и забыл ты те слова

Что дарил, они так были горячи,

А струны помнят их

Да только ты молчишь.

Недолюбила я в тот короткий вечер,

Душа застыла, и ей согреться нечем,

Тебя простила, а время всё не лечит,

И снова за тобою словно в омут с головую.

Недолюбила я в тот короткий вечер,

Душа застыла, и согреться нечем,

Всё разбудила нечаянная встреча вновь.

Ты прогнал тишину,

Тронешь тонкую струну,

И мотив почти забытый зазвучит,

Так ты скажи хотя бы слово не молчи.

Недолюбила я в тот короткий вечер,

Душа застыла, и ей согреться нечем,

Тебя простила, а время всё не лечит,

И снова за тобою словно в омут с головую.

Недолюбила я в тот короткий вечер,

Душа застыла, и согреться нечем,

Всё разбудила нечаянная встреча вновь

Закружляло листя, і ти забув ті слова

Що дарував, вони так були гарячі,

А струни пам'ятають їх

Та тільки ти мовчиш.

Недолюбила я того короткого вечора,

Душа застигла, і їй грітися нічим,

Тебе пробачила, а час все не лікує,

І знову за тобою немов у вир з голову.

Недолюбила я того короткого вечора,

Душа застигла, і зігрітися нема чим,

Все збудила несподівана зустріч знову.

Ти прогнав тишу,

Торкнеш тонку струну,

І мотив майже забутий зазвучить,

Так ти скажи бодай слово не мовчи.

Недолюбила я того короткого вечора,

Душа застигла, і їй грітися нічим,

Тебе пробачила, а час все не лікує,

І знову за тобою немов у вир з голову.

Недолюбила я того короткого вечора,

Душа застигла, і зігрітися нема чим,

Все розбудила несподівана зустріч знову