Bir Acayip Adam - Yusuf Hayaloğlu

(Suphi, Suphi, bir acayip adam,

Suphi, Suphi, benim canım ciğerim)

Kimse bilmez nereli olduğunu,

(Suphi, Suphi, bir acayip adam,

Suphi, Suphi, susar akşam oldumu)

Bir cebinde Das Kapital,

Bir cebinde Das Kapital,

Bir cebinde kenevir tohumu

(Suphi, Suphi, bir acayip adam

Suphi, Suphi, benim canım ciğerim)

«Fırtınadan arta kalmış bir teknede

Tevekkül içinde, görkemli sakalı

Ve iğreti parkasıyla

Gizlediği macerasıyla

Bir acayip adam yaşardı

Akşamları susardı

Ben konuşsam kızardı

Bir sürgün kasabasıydı

Bir eski zamandı, Haziran’dı

Çocuktum, evden kaçmıştım

Gelip ona sığınmıştım

Küçücük bir koydu, sığdı

Burayı keşfeden belki oydu

Uzaktan kasabanın ışıkları yanardı

İçim anneyle dolardı, ağlardım

Suphi şöyle bir göz atardı

Gizli bir cigara sarardı, ağlardı

Sonra barışırdık, ben flüt çalardım

Cigara sönerdi, ağlardık

Ner’den geldiğini bilmezdim

Kimsesizdi, belki kimliksizdi

Onun macerası onu ilgilendirirdi

Kimseye ilişmezdi

Bir şeylere küfrederdi hep

Tedirgin bir balık gibi uyurdu

Bazen kaybolurdu, arardım

Yağmurun altında dururdu

Bir kalın kitabı vardı, cebinde dururdu

Hergün okurdu, ben bir şey anlamazdım

Kapağını seyreder duymazdım

Sakallı bir resimdi.

Kimdi?

Ne kadar mütebbessimdi

Sordum birgün Suphi’ye:

'Söylediklerini niye anlamıyorum' diye;

Bildiklerini, dedi, yüzleştir hayatla

Ve sınamaktan korkma

Doğruyla yanlışı o zaman ayırabilirsin

Ve onu anlayabilirsin

Sonra gülerdi

Günlerim yüzlerce ayrıntıyı merak etmekle geçerdi

Sonra yine akşam olurdu, Suphi susardı

Ben konuşsam kızardı

Tekneye martılar konardı

Yüreğim Suphi’ye yanardı, ağlardım

Suphi denize tükürürdü, gökyüzünü tarardı, ağlardı

Sonra barışırdık, ben flüt çalardım

Yıldız kayardı, ağlardık."

(Suphi, Suphi, bir acayip adam

Suphi, Suphi, benim canım ciğerim)

Kimse bilmez nereli olduğunu

(Suphi, Suphi, bir acayip adam

Suphi, Suphi, susar akşam oldumu)

Bir cebinde Das Kapital

Bir cebinde Das Kapital

Bir cebinde kenevir tohumu

(Suphi, Suphi, bir acayip adam

Suphi, Suphi, benim canım ciğerim)

«Bir sürgün kasabasıydı

Bir eski zamandı, Haziran’dı

Çocuktum, evden kaçmıştım

Gelip ona sığınmıştım

Bir gün aksilik oldu, annem beni buldu

Suphi kaçıp kayboldu

Kasaba çalkalandı, olay oldu

Ben sustum, kanım dondu

Polisler onu bulduğunda tekti, felâketti

Herkes meydanda birikti

Karakoldan içeri girerken sanki mağrur bir tüfekti

Ansızın dönüp bana baktı

'Anladın mı?', dedi

'Anladım.'

dedim, anladım

Ve o günden sonra;

Hiçbir zaman, hiçbir yerde, hiç ağlamadım"

(Суфі, Суфі, дивна людина,

Суфі, Суфі, моя люба печінка)

Ніхто не знає, звідки він

(Суфі, Суфі, дивна людина,

Суфі, Суфі, мовчи, вже вечір)

Капітал у кишені,

Капітал у кишені,

Насіння канабісу в кишені

(Суфі, Суфі, дивак

Суфі, Суфі, моя люба печінка)

«У човні, що залишився від шторму

У відставку його розкішна борода

І в його імпровізованій паркі

З його прихованими пригодами

Жив дивний чоловік

Увечері він мовчав

Якби я заговорив, він розгнівався б

Це було місто вигнання

Це був давній час, був червень

Я був дитиною, втік з дому

Я прийшов і сховався в ній

Маленька поклала, підійшла

Можливо, він був тим, хто відкрив це місце.

Вдалині горіли вогні міста

Я був сповнений мамою, я б плакав

Раніше Суфі кидав погляд

Таємна сигарета почорніла, він би заплакав

Тоді б ми помирилися, я б грав на флейті

Сигарета б погасла, ми б заплакали

Я не знав, звідки воно взялося

Він був сиротою, можливо, без особи

Його пригода зацікавила б його

нікого б не торкався

Він постійно щось лаяв.

Він спав, як неспокійна риба

Іноді він губився, я шукав

стояв під дощем

У нього була товста книга, що трималася в кишені

Він читав кожен день, я нічого не розумів

Я б не дивився обкладинку

Це був бородатий малюнок.

Хто це був?

як я був вдячний

Одного разу я запитав Суфі:

«Чому я не можу зрозуміти, що ви кажете?»

Те, що ви знаєте, сказав він, обличчя життя

І не бійтеся тестувати

Тоді ви зможете відокремити правильне від неправильного

І ви можете це зрозуміти

Тоді б він сміявся

Мої дні витрачалися б на роздуми про сотні деталей.

Потім знову настав вечір, Суфі мовчав

Якби я заговорив, він розгнівався б

На човен приземлилися чайки

Моє серце горіло б за Суфі, я б плакав

Суфі плював би в море, сканував небо, плакав

Тоді б ми помирилися, я б грав на флейті

Зірка впала, ми б заплакали».

(Суфі, Суфі, дивак

Суфі, Суфі, моя люба печінка)

Ніхто не знає, звідки він

(Суфі, Суфі, дивак

Суфі, Суфі, мовчи, вже вечір)

Капітал у кишені

Капітал у кишені

Насіння канабісу в кишені

(Суфі, Суфі, дивак

Суфі, Суфі, моя люба печінка)

«Це було місто вигнання.

Це був давній час, був червень

Я був дитиною, втік з дому

Я прийшов і сховався в ній

Одного разу щось пішло не так, мама знайшла мене

Суфі втік і зник

Місто було схвильовано, це була подія

Я мовчав, моя кров замерзла

Коли поліцейські знайшли його, він був єдиним, це була катастрофа

Усі зібралися на площі

Це було як горда гвинтівка, коли він увійшов до відділку поліції.

Він раптом обернувся і подивився на мене.

«Ви розумієте?», — сказав він

'Я розумію.'

Я сказав, я розумію

І після того дня;

Я ніколи, ніде, ніколи не плакала"