Yüreğim Kanıyor - Ahmet Kaya, Yusuf Hayaloğlu

Sakin göllerin kuğusuyduk

Salınarak suyun yanağında

Yarılan ekmeğin buğusuyduk

Gözüm yaşarıyor

Yüreğim yanıyor

Olmasaydı sonumuz böyle

Gözüm yaşarıyor

Yüreğim kanıyor

Olmasaydı sonumuz böyle

«Biri saksımızı çiğneyip gitti

Biri duvarları yıktı

Camları kırdı

Fırtına gelip aramıza serildi

Biri milyon kere çoğaltıp hüzünleri

Her şeyi kötüledi

Bizi yaraladı

Biri şarabımızı döktü

Soğanımızı çaldı

Biri hiç yoktan vurdu kafeste kuşumuzu!

Ciğerim yanıyor, yüreğim kanıyor

Olmasaydı… olmasaydı sonumuz böyle!»

Gözüm yaşarıyor

Yüreğim kanıyor

Olmasaydı sonumuz böyle

Gözüm yaşarıyor

Yüreğim kanıyor

Olmasaydı sonumuz böyle

Dağlarda çoban ateşiydik

Dolanarak mavzer yatağında

Ceylanın pınara inişiydik

Göğsüm daralıyor

Yüreğim kanıyor

Olmasaydı sonumuz böyle

Birer yolcuyduk aynı ormanda kaybolmuş

Aynı çıtırtıyla ürperen birer serçe

Hep aynı yerde karşılaşırdık, tesadüf bu

Birer tomurcuktuk hayatın kollarında

Birer çiğ damlasıydık

Bahar sabahında, gül yaprağında

Dedim ya;

Hiç yoktan susturuldu şarkımız!

Yüreğim kanıyor, yüreğim kanıyor

Bitmeseydi… bitmeseydi bizim öykümüz böyle!"

Göğsüm daralıyor

Yüreğim kanıyor

Olmasaydı sonumuz böyle

Ми були лебедями тихих озер

Розгойдується по щоці води

Ми були парою потрісканого хліба

мої очі сльозяться

моє серце палає

Якщо ні, то ось як ми закінчимо

мої очі сльозяться

моє серце обливається кров'ю

Якщо ні, то ось як ми закінчимо

«Хтось вкрав наш горщик і пішов.

Хтось поламав стіни

розбили вікна

Буря прийшла і лежала між нами

Хтось відтворює смуток мільйон разів

зробив все гірше

боляче нам

Хтось пролив наше вино

Він вкрав нашу цибулю

Нашого птаха в клітці хтось застрелив нізвідки!

Печінка горить, серце кровоточить

Якби цього не було… якби не було, ось як ми закінчили!»

мої очі сльозяться

моє серце обливається кров'ю

Якщо ні, то ось як ми закінчимо

мої очі сльозяться

моє серце обливається кров'ю

Якщо ні, то ось як ми закінчимо

Ми були пастухським вогнем у горах

Блукає у своїй нарах-маузері

Ми були спуском газелі до джерела

У мене в грудях стає сильніше

моє серце обливається кров'ю

Якщо ні, то ось як ми закінчимо

Ми були мандрівниками, заблуканими в одному лісі

Горобці тремтять від того самого потріскування

Ми завжди зустрічалися в одному місці, це випадковість

Ми були бруньками в обіймах життя

Ми були краплями роси

Весняним ранком на пелюстці троянди

я сказав це;

Наша пісня дарма замовкла!

Моє серце кровоточить, моє серце кровоточить

Якби це не закінчилося... якщо не закінчилося, це наша історія!»

У мене в грудях стає сильніше

моє серце обливається кров'ю

Якщо ні, то ось як ми закінчимо